Старший брат

Розділ 24

На жаль, навіть якщо Вей Чжиюань став би божеством, він не уникнув би цього покарання.

Із похмурим обличчям Вей Цянь дав ляпаса молодшому брату, щоб розбудити його. Схопивши хлопця за комір, юнак пробився крізь натовп, несучи його, ніби мішок картоплі, до свого місця у вагоні. Потім, рухом ніби саджаючи зелену цибулю, кинув Юаня на сидіння. Стоячи поряд, із грізним видом він запитав:
— Що ти витворяєш?

Вей Чжиюань усвідомив, що вчинив великий гріх, який неможливо спокутувати навіть смертю — йому точно не уникнути добрячої прочуханки. Керуючись загальним принципом "щире зізнання пом'якшує покарання", він повністю розповів про свій процес роздумів, практичний досвід і всі кроки, пов'язані з безквитковим проїздом.

Вей Цянь, вислухавши його розповідь про пригоди, подумав, що Сань Пан мав рацію: цей малий бешкетник, можливо, справді перевтілений тхір, навіть у пошуках неприємностей він діє так спритно!

Він уже збирався, не зважаючи на громадську мораль, почати лаятися, як раптом почув, як у животі Вей Чжиюаня голосно забурчало. Хлопчик схопився за живіт, жалібно підняв голову і з блідим личком подивився на Вей Цяня.

Підліток глянув на Юаня. Цієї миті його вираз обличчя був майже сумним.

Старший брат, виснажений наполегливістю Вей Чжиюаня, зрештою втратив терпіння і, не маючи іншого вибору, придбав для нього з того легендарного візочка булочку, сосиску та пляшку мінеральної води. Стоячи поруч, він спостерігав, як хлопчик, немов маленький голодний вовк, жадібно поглинає їжу.

Вей Чжиюань, ситий і напоєний, передчував, що цього разу справа не обійдеться мирно. Занепокоєно зійшовши з місця, він сказав:

— Брате, сідай.

Вей Цянь нічого не сказав, просто подивився на нього. Вей Чжиюань відчув холодок біля своєї шиї і одразу ж перестав навіть дихати голосно, мовчки сів назад.

Решту майже двадцятигодинної поїздки Вей Цянь провів стоячи та спираючись на спинку сидіння.

Вони зійшли з поїзда в якомусь місті Гуандуну, знайшли місце для відпочинку, поселилися в невеликому готелі з прийнятною ціною і відразу ж міцно заснули.

Прокинувшись, Вей Цянь прийняв душ, купив трохи їжі та повернувся поїсти. Після того, як обидва брати відпочили та поїли, Вей Чжиюань нарешті отримав очікувану прочуханку.