Старший брат

Розділ 27

Близько другої-третьої години дня в ресторані зазвичай майже не було людей, тому в цей час Вей Чжиюань, як офіціант, часто залишався без діла. Одного разу він із наївним виглядом запитав у господаря, чи можна йому пограти в «Змійку» на його телефоні, і той без жодних заперечень дав йому мобільний.

Поки Вей Цянь тиждень вивчав карту та систему утилізації сміття, Вей Чжиюань грав у «Змійку»... і встиг надіслати Сань Пану кілька повідомлень.

Перше повідомлення було коротким: «Третій брате, допоможи, не пиши у відповідь. О 9-й вечора подзвони братові, зачекай один гудок і скинь. Сяо Юань».

У другому повідомленні була вказана назва міста та адреса, з уточненням: «Не відповідай, не шукай нас, знайди місце для ночівлі сам. Прибувши, подзвони моєму братові, зачекай два гудки й одразу скинь.»

Вей Цянь отримав два коротких дзвінки від друга на четвертий день.

Отже, Вей Чжиюань, дотримуючись вказівок старшого брата, передав третє повідомлення Сань Пану: «Знайди великого пса, після цього подзвони моєму братові, дозволь гудкам пролунати тричі й поклади слухавку».

У фінальний день Вей Цянь привів себе до ладу і вирушив на бійцівську арену.

Він прокинувся дуже рано і, скориставшись тим, що Вей Чжиюань ще спав, взяв ручку та намалював маленьку черепашку на тильній стороні руки хлопчика.

Вей Цянь вже переглянув старий підручник з математики від першої до останньої сторінки, а заодно намалював на стікерах цілу дюжину маленьких черепах, копіюючи техніку колишнього власника. На перший погляд, він ледь не в повній мірі перейняв мистецтво "Шеньґуй Чженьжень", адже його малюнки були напрочуд живими й реалістичними.

Після того, як він завершив малюнок, Вей Цянь швидко вдягнувся і, ніби легкий туман, зник.

У цей час Сань Пан із великим псом уже цілу добу нишком обшукував західне передмістя.

Пікап під'їхав, і Сань Пан поспіхом відійшов від світла фар, натягнувши поводок, змушуючи собаку разом із ним пригнутися та заховатися, насторожено чекаючи, поки машина проїде.

Великий пес, витягнувши довгий язик, побачив, як переляканий Сань Пан зі своєю круглою пухкою фізіономією нахиляється ближче, тож вирішив мимохідь його лизнути.

Коли машина поїхала, Сань Пан із люттю крикнув на собаку:
— Чорт забирай, ти ж тільки що зжер лайно!

Пес явно не переймався питаннями гігієни, бадьоро завиляв хвостом і голосно гавкнув.

Сань Пан занепокоєно глянув на собаку. Незважаючи на свій статний вигляд, у нього явно бракувало розуму в порівнянні з іншими: