Сім гріхів Сеулу

Пролог

"Тисячу років тому світ був у вогні. Продані душі Володарям вирвались з лап своїх власників і створили своє пекло. В той час, навіть Вонгві, злі духи насильственно загинувших людей, яких боялися, і від яких ставили захисні кола на будинках - звернулися до смертних, про допомогу. Продані душі не жаліли нікого, хоча всім відома історія заключення договору з Володарями, і ніхто не був винен, в їхньому рішенні продати себе.

Битва тривала не один рік, перш ніж ресурси земних духів вичерпалися, а люди не почали гинути один за одним від лихоманок. Світ поринув у їдкий дим, і тільки самі витривалі, ще памʼятали яке на смак свіже повітря.

Тоді з гори спустилась девʼятихвоста лисиця. З хутра виглядали то золоті, то срібні шерстинки, а кожен з хвостів заплітався в своєрідний знак. Вогняним оком вона оглянула продані душі, а холодним сріблястим тих, на кого душі нападали. Крики на хвилину стихли. Тоді світ вперше побачив Куміхо. Про них складали легенди та міфи, але не вірили, що вони існують насправді. Лисиця стала на задні лапи, її хутро засяяло від голови до кожного з хвостів. Вона закрила срібне око сплеснувши передніми лапами. Ударна хвиля неслась по землі й повітрю. Світ знову поринув в хаос, тільки тепер продані душі звивалися, загорялися з середини й вибухали, засипаючи землю попелом, до тих пір поки остання не залишила за собою сморід згорівшої плоті. Люди почали задихатися. Ховатися було нікуди, як би вони не звикли до наче вже вічного чаду, та тепер смертні падали відхаркуючи кровʼю.

Куміхо оглянула людей, та духів, які намагались їм допомогти.

Лисиця закрила вогняне око змінюючи його срібним, подивилась в густий дим, що висів над землею, намагаючись згадати, як виглядало чисте небо. Знову сплеснула лапами. Ставши на всі чотири, вона хитаючись зникла за деревами.

Темні хмари почали прорізати густі вологі сніжинки, приносячи за собою чисту воду й свіже повітря. Люди були б то вже зраділи, але Володарям не сподобалась свавільність земного духа, та сила, яку вона випромінювала. Вони розважалися, наглядаючи, як грішні смертні й безсмертні душі воювали.

Тоді ж Володарі спустились на землю повним складом, вони пообіцяли кожному смерть, хто буде приховувати куміхо, і життя тим, хто знайде її. Тієї ж ночі один з Вонгві зібрав докупи духів, земних створінь і людей, щоб заключити пакт з Володарями пекла.

Земні створіння повинні були відловлювати куміхо і зкормлювати їх душі Володарям, а ті в свою чергу більше не будуть розвʼязувати війни й вбивати людей.

Тієй ж ночі виснажена кількістю використаної сили лисиця потрапила до рук демонів, які довгі сто років кормилися її душею, поки та повністю не вичерпалась. А не отримавши від смертних нову жертву, Володарі знову спустились на землю, розвʼязавши війну.

Так і почалося вічне полювання на куміхо."

Так цю історію передавали з покоління в покоління люди. Так вони писали в літописях. Але що з цього було правдою, а що вигадкою?