Сім гріхів Сеулу

Другий з Семи

"Куміхо звивалась і корчилась від болю, доки її рука лежала ледь не на розпеченому металі:

- Не можу, більше не можу, будь ласка, припини, - благала вона.

- Тшшш, зовсім скоро все закінчиться, - шепотів він їй на вухо.

- Мені боляче, мені страшно, - з її очей котилися крупні сльози.

- Ще трішки, Лисенятко, зовсім трішки.

Вона відчувала, як сили покидають її, вона починала втрачати свідомість:

- Ти сильна, чуєш? Тримайся... Ще зарано, - останнє, що почула куміхо.

1451 рік. Загублений щоденник Ненажерливості"

Сьогодення

Чонгук ходив по спальні Юнгі, роздратований, в очікуванні, поки хьон зʼявиться, а чекати якраз хлопець дуже не полюбляв.

Хоча ніхто з Семи цього не терпів.

Хлопець знав, що фотосесія давно закінчилась. Інші вже розважались, але тільки не Чонгук. Ніколи ще Юнгі так не вчиняв, йому навпаки було байдуже на дівчат, рідкість коли Лінь кимось цікавився.

За думками, Чонгук не помітив, як двері спальні відчинились:

- Що ти тут робиш? - пробурчав Юнгі.

- Де ти був? - проігнорував запитання хьона Чонгук, - майже одинадцята ночі.

- Вечеряв... - знизав плечима той.

- З нею?

- Це ти в нас жити не можеш без уваги дівчат, - ткнув того Юнгі, - а я вечеряю сам, ви ж знову зібралися вдома.

- Навіщо тоді ти її захистив?

Володарі могли захищати свою пассію, якщо не хотіли нею ділитися. Вони направляли на дівчину магію, яка обертала ту, в свого роду невидимий кокон, при цьому, гріх самого Володаря в ній не проявлявся. Саме так і думав Чонгук. Він думав, що Юнгі настільки зацікавився Фоксі, що захистив її від гріху Хіті.

- Я амбасадор її бренду, не хочу щоб ви її потаскали, а мені потім було соромно, - нудьгуючи Юнгі пройшов до гардеробної, - договір закінчиться і зробиш з нею все що захочеш.

- І ти не будеш заважати? - підняв брову Чонгук.

- Робити мені більше нічого, - Юнгі закотив очі, повернувшись вже в звичних спортивках та футболці. Він відкрив пляшку з віскі й наливши пів келиха, випив ледь не залпом.