Сни...

СОН(ГЛАВА 2)

Картина обрамлена в найкращу рамочку рухалася...Одна половина картини чорна,а інша біла...

Ці половинки час від часу мінялися місцями...Я механічно торкнулася білої половинки,раптом все закрутилося,а я була дезорієнтована..

     Коли я прийшла до тями,навколо було звісно все біле і незнайоме.Моє  тіло безпомічно лежить на опереційному столі...Я можу чітко мислити,але рухатися-ні.Через деякий час хтось направив яскраве біле світло просто мені на очі...

Я нічого не бачу,але чую та в1єідчуваю(трохи)

        -Ножиці,будь ласка,-почувся голос,він якийсь таємничий,наче лунав з підземелля,цікаво,що воно таке?!

     -Ось,-мовив якийсь голос,але аже людський та привітний...Дивно,що тут роблять і люди,і ці дивні істоти...

        І тут,раптом я відчула не людсткий біль на оці,наче хтось хоче його вибрати...і тут я зрозуміла,що так і було...

       -АААААААААААААААААААААААААААААААААААААААААААААААААААААААААААААААААААААААААААААААААА-заверещала я не своїм голосом...