СОН(ГЛАВА 4)

470 18 0
                                    

Це не вимовний біль,мої око вибирають,лопають усі артерї та кровоносні судини,а кров розбризкується по обличчю та по підлозі...Крізь мою затуманену свідомість пробиваються якісь звуки,вони волають,наче просять пощади.Пощадіть і мене,просто вбийте і все закінчиться...Смерть зараз для мене буде наче милостиня,будь ласка,я буду вашим рабом,зроблю все,що накажете,але не ці тортури...Байдуже,що мені лише 15,що я молода і юна,та кому потрібна руда дівчина,яка давно втратила матір,а тато,що заливається горілкою залюбки здав мене за пляшку медовухи... Я знову закричала:

          -БУДЬ ЛАСКА,Я РАБ ВАШ,УБИЙТЕ!!!

Знову приглушений шурхіт ...і раптом свідомість знову затуманилася і я більше нічого не відчувала...

        О,я вже в дома?Я розплющила одне око і враз зрозуміла-я далеко від дому та реальності...Але,що???!!!Я відчуваю,що в мене все ще є  і друге око.Спробувати і його розплющити?

   Гм,справді я ніби здорова!Цікаво,чому чи кому я завдячую своїм порятунком?

         -Отямилася,-почувся підземельний голос,але в ньому є  щось людське,чи може я помиляюся?Ох,скільки запитань і ніодної відповіді!

Сни...Where stories live. Discover now