Цікаво жити не заборониш.

1.9K 193 21
                                    

-Нууу.. Ти сама нас покликала..Сказав Алекс
-АХАХАХАХАХ! невірю. Фиркнула я.
-Еммм.. Я можу це довести.. Продовжував він.
-Ну, ну.. Давай, здивуй мене. Закотивши очі сказала я.
Алекс взяв мій телефон з стола.
-Молодець, тобі тільки залишилось відгадати пароль...З ухмилкою сказала я.
- Один один три шість. З тою самою ухмилкою як у мене сказав він.
Я відкрила рот і почала спростерігати як він заходить в мою контактну книгу і відкриває номер під назвою "Моя любов".
-"Моя любов" Хах.. Мило..Пробурмотів Алекс.
-Чий це номер? Спитала я.
-Мій.. Незнаю як ти його знайшла, але це мій номер.Ти ще й подзвонила й розказувала як сильно я тобі подобаюся і щоб я всіх кликав і їхав до тебе ну і звісно сказала адресу.
Я відчула як я почала червоніти..Чорт.. Надіюсь це не так видно..
-Псс.. Стейс.. Ти вся червона...
Прошепотіла мені Кейт.
Я нічого не відповіла, швидко вийняла телефон з рук Алекса і видалила його номер.
-Що незручно? З насмішкою сказав Майк.
-Ні.. А що? Я ж була п'яна. З легкістю сказала я.
І ТУТ Я ЗГАДАЛА ПРО ШКОЛУ!
-Кет можна тебе на хвилинку? Стривожено спитала я.
-Еммм..Звич...
Я не роздумуючи вчепилася в руку подруги і потягнула її в коридор.
-Що ти робиш?! Зойкнула Кет.
-Заспокойся... Кет ми ж школу пропустили!Як я буду відчитуватися!?Майже крикнувши сказала я.
-Ну і.. Ти ж сама.Байдужим голосом мовила Кет.
-КЕТ КОЛИ Я БУДУ ПРОПУСКАТИ ШКОЛУ, ДИРЕКТОРКА МАЄ ПРАВО ДЗВОНИТИ МАМІ І ГОВОРИТИ ЩО Я ВІДСУТНЯ В ШКОЛІ!А МАМА ПОКЛИЧЕ КОГОСЬ, ЩОБ ТОЙ ПРИГЛЯНУВ ЗА МНОЮ!
-О Боже.. Ми влипли.. З величезними очима сказала Кет.
Я подивилася на неї злістними очима, вдарила себе рукою по лиці і гупаючи пішла до хлопців.
-Ммм.. Вафлі дуже смачні Стейс, дякую! Крикнув Майк.
-Смачні? Оуу дякую, дуже мило з твоєї сторони..Але можна вас про дещо попросити? Люб'язним голосом спитала я.
-Так звісно!) Відповів Майк.
-ЗАБИРАЙТЕСЯ З МОГО ДОМУ І ВАЛІТЬ ПОДАЛІ ЗВІДСИ!!ХОЧ ГОЛІ! ШВИДШЕ ЗАБИРАЙТЕСЯ!!! Кричала я.
Я без лишніх подальніх розмов потягнула всіх до дверей і випхала їх в самих тільки трусах на вулицю.
-Ей а одяг?! Крикнув Джейк.
-Секундочку. З сарказмом сказала я.
Я витягнула чотири мої карнавальні костюми з першого по четвертий клас і викинула через вікно.
-ТИ ЩО ЗНУЩАЄШСЯ!? Крикнув Майк.
А всі решта просто закотили очі.
-Надіюсь вам подобається олухи! Через сміх сказала я.
-Ану віддай нам наш одяг!Кричав далі Майк.
Я трохи подумала і кинула одяг всім крім Алекса.
-ЕЙ! А ДЕ МОЇ РЕЧІ!? ВІДДАЙ ЗАРАЗ ЖЕ!! Крикнув ще голосніше Алекс.
-Ні, ні, ні... Тобі ну дуже пасує це плаття!Не перестаючи сміятись сказала я.
Але потім всетаки викинула йому штани і куртку.Я ж не тиран якийсь там. Ну а його футболку з Linkin Park я вирішила залишити собі.
-Віддай футболку! Кричав Алекс.
-Обійдешся!Не треба було вестись на прохання п'яної дівчини! Сказала я і закрила вікно.
Я сіла на ліжко.Кет все ще була десь на першому поверсі і збиралася. Я вже остаточно розвалилась на ковдру і задумалась... Чому я саме їм подзвонила? І чому він був підписаний "Моя любов".
Тримаючи його футболку я не замітила як піднесла її до обличчя і почала вдихати її запах. Вона пахла дорогими чоловічими духами.. Ммм.. Обожнюю такі запахи. Цікаво, а я йому подобаюсь?СТОП. Про що я думаю? Може я його люблю?.. О Боже, тільки цього не вистарчало.. Мої думки перервала Кет.
-Стейс, в мене дві новини одна хороша друга погана з якої почати?
-Ну давай з хорошої..
-Добре. Хороша новина.Сьогодні не було перших трьох уроків, і ми встигаємо в школу.
-Але ж сьогодні субота!
-Оскільки в п'ятницю в нас не було уроків, ми відівчаємось в суботу.
-Ясно.. А погана?
-МИ МАЄМ БУТИ В ШКОЛІ ЗА ЧОТИРИ ХВИЛИНИ!
Ми без обговорень швидко вибігли з дому, і дременули в школу. Так швидко ми ще ніколи не бігли... Ми прибігли до школи за дві хвилини. Ого.. З такою швидкістю я можу вставати на 30 хв. пізніше. Ми віддихались і ще швидше побігли в наш клас.
Першим уроком в нас була хімія. Занудство..
Веде її в нас місіс Лоренс. Та ще злюка. Ми з Кет завжди сидимо віддільно на хімії через неї. Вона розсаджує нас через розмови.. І я завжди сиджу сама... Я витягнула підручник сіла за парту і почула дзвінок. В клас зайшла місіс Лоренс, і вона була не одна.
-Добрий день клас.Познайомтесь з вашим новим однокласником Стівом.
Вона показала рукою на високого шатена з голубими очима.
-Привіт я Стів мені 16 років я з Нюю-Йорка)
-В тебе є хоббі? Продовжувала злючка.
-Так, я захоплююсь баскетболом.
-Щож, Стів можеш сісти на любе вільне місце.
-Дякую місіс Лоренс.
Він подивився на мене і усміхнувся. А потім не довго думаючи підійшов до мене і спитав:
-Ти не проти якщо я присяду?
-Так, звісно сідай. Сказала я.
Він підсів. Я відчула знайомий запах. ТОЧНО! В Алекса такі самі духи! В мене на половину примружились очі.. Ммм.. Я витягнула з сумки блокнот і чорну ручку і неслухаючи непотрібну дурню місіс Лоренс почала малювати. Я люблю це заняття. Я знаходжу себе, рослабляюсь, вхожу в транс. Одним словом це моє заспокійливе.Знову продзвенів дзвінок. Я вийшла з класу. Забувши про Кет я пішла в їдальню.
-Привіт красуне) Нахабно сказав якийсь хлопець.
-Відвали придурок! Фиркнула я.
Той не думаючи вдарив мене по лиці і вхопив мене за п'яту точку. Я хотіла закричати але той закрив рукою мій рот.
-Вона ж сказала відвали! Що не зрозуміло!? Крикнув знайомий голос.
Я обернулась і побачила Стіва. Незнайомець відпустив мене і підійшов до нього.
-Нариваєшся!? Спитав він.
Стів у відповідь вдарив його кулаком в вісок. А той як щеня побіг кудись.
-Дякую, ти мій герой! З посмішкою  сказала я.
-Нема за що.)Давай вже по випадку покажеш де їдальня. Трохи почервонівши сказав він.
-Пішли.) Відповіла я.
Ми розговорились, посміялись, ну одним словом знайшли спільну мову.
Після закінчення уроків я з Кет хотіли йти до дому але нас зупинив Стів.
-Емм.. Стейс.. Може сходимо кудись?
Я в ступорі.
-....
<•••••••••••••••••••••••••••••••••••••••••>
Хей народ! Як вам глава? Цього разу вже довша. Напишіть + в коменти якщо хочете щоб я зробила опис персонажів, і - якщо вам не подобається і'мя міміс Лоренс.(я його зміню по потребам) Продовжуйте ставити ⭐ і писати коменти.) Це дуже мене підтримує. На цьому все.
Ваша dead_miss.

Таємниця Старшої школиWhere stories live. Discover now