Хей народ))) Буду рада якщо ви прочитаєте це до кінця. Я розумію, що я забагато хочу, (маю на увазі активність після довгого перериву) але самі подивіться! На останній главі назбиралося всього лише 27🌟. Хоча переглядів десь під 300. Хеееей, та частина читачіііів! Ти дееее! Можливо я щось роблю не так? Бо якщо всім би подобалось всі ставили б зірочки. Пам'ятайте я пишу проду, заради вас. Авторка в депресії : (.
Щож... Приємного перегляду.. Читачі.)
-СТІВ?! ЩО СТАЛОССЯ?! ЧОМУ ТИ ВЕСЬ У КРОВІ!?
Невстиг хлопець відповісти як знепритомнів. На щастя я, впіймала цю накачану тушку і змогла донести до дивану. Поклавши "сплячу красуню" на м'ягке місце, я побігла за йодом, перекиссю, пластирями та бинтами.
Я почала обробляти рани. Лоб, губа, брова. Готово. Таксс.. Перейдемо до торсу. Він був в чорній футболці POLO яка обтягувала його тіло.Щож... Прийдеться різати.. Розрізавши закровавлену футболку, я подивилася на його рани. По боці був зроблений поріз ножем.
-Слава Богу, що він, не глибокий. Пролунало в мене в голові.
Обробивши його і ще декілька царапин я перейшла до ніг.
-Еммм.. І як мені бути з штанами?Чорт. Вголос сказала я.
Трохи подумавши, я вирішила їх обережно стягти. Зібравшись з силами, я почала знімати штани. Холодний піт стікав з мого обличчя. Спитаєте чому? Знаєте, я не кожен день роздягаю хлопців. Закінчивши, я подивилася на його ноги. Ні одної ранки. Тільки коліно, яким здається він впав на асфальт. Нууу, хочаб чимось йому помогли джинси. Трохи протерши царапинки, я пішла шукати йому якийсь одяг. Цікаво де я його знайду? Все таки, в нас з мамою немає великих футболок, або чоловічих шортів. Може йому дати щось з моїх речей? Нііі.. Він потім буде мене спалювати поглядом. Все таки.. Може я щось знайду.. Подивившист в шафі я... Нічого не знайшла.
-Щож.. Прийдеться тобі тільки в своїх боксерах спати.. Сказала я, собі під ніс.
-Цікаво, котра година? Я подивилася на годинник. ОО:ОО!?
Не може бути.. Я не могла так довго обробляти рани! Щож.. Школу мені прийдеться пропустити.. Потрібно перекласти Стіва в інше місце. Кімната для гостей підійде.
З горем пополам, я донесла хлопця в кімнату за 20 хвилин.
Очі почали закриватися... Я знесилена.. Ноги стають ватними..
Ранок. Я просинаюся від того, що відчуваю як чиїсь руки обіймають мене за талію.Я зрозуміла що це Стів. Хоч це виглядає легковажним, я розумію чому це сталося і це було не по моїй волі. Можу сказати правду. Мені не хотілось тікати з його обіймів. Мені навпаки було приємно відчувати його тепло. Стейс! Схаменись! Ти лежиш з голим хлопцем в ліжку! Звідки такі думки!? Я дала собі пару легких ляпасів і потрясла головою. Через пару секунд я підірвалася і втекла в кухню.
