-Я слідкував за тобою багато часу і... *Вереск на весь дім* Я лежу в ліжку.Мама прибігає і з лицем повним жаху церез силу промовляє: -Щоо трапилось люба? -Я сама не знаю..А котра година?Сонним голосом спитала я. -Третя ночі зайченя моє.Протараторила теж доволі сонним голосом моя мама. -Що!?Як як я..к?!То це був сон?? -Скоріше всього сонечко.А тепер лягай спати.Промовила мама. -Добре добраніч.) -Солодких снів. Я уляглася в зручну позу,тобто позу "зірки" і хотіла лягти спати але нічні думки поглинули мене і я не змогла заснути. -Як так.. Це все було так реалістично...І той хлопець..Це все занадто дивно для правди. З цими думками я все таки заснула. -Просинайсяяя!Ти проспиш школу!Прокричала мама. -Як!? У школу!? Чому не продзвенів будильник?! Аааа! Е..еее де мої штани!?Ааааааа!! Поможіііть хтооось!! Я на секунду заспокоїлась і кинула погляд на маму.Вона заливалась сміхом і трималась за живіт. -Чого смієшся?Фиркнула я. -Оооо хто в нас такий серйозний?Сказала і ще раз засміялася моя мама. -Може поможеш?Таким самим невдоволеним тоном сказала я. -Тобі?Навіщо мені це?В мене є багато інших цікавіших планів на П'ятницю.Вимовила через сміх мама. -П'ятниця!?Крикнула я. -Так.Ой пробач я видно переплутала, сьогодні у вас відмінили школу.З сарказмом сказала вона. -Ну все тримайся!! І тут я кинула в неї подушкою. -І це все на що ти здатна!? І почалась подушкова війна... Коли ми двоє впали на ліжко знесилені "подушками" мама сказала: -Ну добре твоя взяла. -Пффф звичайно.А чого ти очікувала? Ми посміялись і мама пішла готувати сніданок. За цей час я вирішила подзвонити Кетрін* і спитатися як там в неї спави.. ------------------------------------------------ Народ дякую що читаєте) Мені дуже приємно)) Пропонуйте свої варіанти зустрічі з Алексом (Стейша зустріне його хі хі) Надіюсь вам сподобається)
Йой! Нажаль, це зображення не відповідає нашим правилам. Щоб продовжити публікацію, будь ласка, видаліть його або завантажте інше.
