Все одно ти будеш мій

31

Декілька тижнів по тому

Сьогодні в Америці переддень Різдва.

Дочекатися не можу вечора! Святковий настрій присутній, подарунки всім давно куплені, вечеря у процесі...

Якраз цілий день я, мама та Емілі присвятили приготування святковим стравам. Це виснажливо, але й доволі захопливо. Ми можемо провести більше часу разом перед тим, як вони всі поїдуть. Повірити не можу, що цілий місяць не буду бачити мами й тата. Навіть не пам'ятаю такого часу, щоби я залишалася самою так надовго.

Тепер трохи про те, що сталося за ці три тижні у моєму... ну і не тільки моєму житті:

По-перше, я успішно склала всі заліки, екзамени у коледжі, і у нас нарешті розпочалися два тижні канікул. Довгоочікувана свобода!

По-друге, більш шоковане, Лія почала зустрічатися з Майклом. Чесно, я була проти цього, і не раз намагалася переконати подругу, що це погана ідея. Вперше у житті! Він поводиться підозріло добре до неї. І занадто швидко у них все розвивається... Лія, звісно ж, мене не послухала. Ну й ок. Це її життя і її правила.

Тепер вам напевно цікаво, як поживає Дейв... Хлопець весь цей час успішно допомагав нашим батькам по роботі, і тепер, поки тато буде у відпустці, саме Дейва призначили на посаду головного директора. Він сам буде керувати системою одного з основних банків Америки. Круто, правда? Дейв спершу переживав щодо такого неочікуваного рішення, але мій батько його підтримав. Як і я: вселила у нього віру у те, що він впорається.

І, мабуть, найголовніша новина: ми з Дейвом вирішили спробувати - ми зустрічаємося. Е-е-е, ну як зустрічаємося... Ми хочемо спробувати вийти на новий рівень стосунків і побачити, що з цього вийде... Чи взагалі щось вийде? Бо ні я, ні Дейв раніше не були у довгих серйозних стосунках, і це трохи складно... Але ми готові вчитися. Разом. І, до речі, я нікому ще не говорила про наше рішення, навіть Лії, якій довіряю на 99,9%.

Але все одно треба визнати, що спір я програла, а Лія виграла мої двісті баксів...

Зараз ми накриваємо вишуканий стіл і розкладаємо на нього наші страви. Ми постаралися - все виглядає дуже апетитно. Чоловіки тим часом розпалюють вогонь у каміні, а Дейв прикрашає ялинку у залі. Розклавши на стіл, я прийшла йому допомагати. Це було весело. Ми дуріли, як малі діти. Дейв сам обмотав мене гірляндами і я світилась яскравіше ялинки. Звільнившись від дротиків на собі, я закидала його іграшками. Ну, щоб знав, що я теж можу дати відсіч.