Все одно ти будеш мій

26

Пройшло майже два тижні. Я мала рацію щодо коледжу - мені було нудно без Лії. Так її не вистачає. За цей час встигло «походити» багато пліток про неї та Райана. Але я нічого нікому не говорила, тому й ніхто не знав справжньої правди.

Сьогодні неділя, 7 грудня. Скоро Новий рік та Різдво, тому у мене починається час заліків та екзаменів. Я страшенно нервуюся. Вже годину вчу двадцять параграфів з історії, адже завтра у мене екзамен саме з цього предмету. Почала писати короткі конспекти, щоби запам'ятати основну інформацію, але раптом до мене постукали у двері:

- Так! - сказала голосно я.

Після цього до кімнати зайшов Дейв.

- Ти далі продовжуєш вчитися? - сказав скучно він і став біля мене, заглядаючи у мої конспекти.

Я підняла на нього очі, відірвавшись від книг.

- А ти не бачиш? Кажи швидше, що хотів, бо я не маю часу слухати твої монологи пів години.

- Не хочеш поїхати зі мною у магазин? Розвієшся трохи, а то скоро тобі почнуться дати привиджуватись у мене на лобі.

- Ні, я не можу, – відповіла коротко я і, опустивши погляд, продовжила писати нотатки.

- Та годі тобі. Ти всі вихідні це вчила, хіба так можна?

- Як бачиш, можна. А тепер не відволікай мене, будь ласка.

- Ну добре, це твоє рішення, - знизив плечима Дейв і вийшов з кімнати.

Ви напевне хочете знати, чи було щось між нами за цей період? А нічого! Він за цей час почав бісити мене так, що я вже не витримую... А наш спір з Лією триває і я схоже виграю. Вся романтика між нами померла. Ну, але я не засмучуюся, бо це мені на руку - сто баксів зайвими не будуть.

Після цих думок я спустилася на низ, щоби попити. Зайшла на кухню, а там за столом сиділа моя мама і читала свій новенький журнал про моду. Вона побачила мене і сказала:

- Доню, ти вже закінчила вчитись? - запитала вона і мило посміхнулась.

- Ні, я не впевнена, що вивчила все, - сказала я, наливаючи собі води у стакан.

- Ані, тобі пора трохи відпочити, не можна так з себе знущатися. Я впевнена, що ти вивчила, ти ж у мене розумниця, - промовила мама, підійшовши до мене, і поцілувала у маківку. Подумавши, я відпила води, і спитала: