На підлозі лежить пуста пляшка білого напівсолодкого. Невідома назва на тьмяній етикетці говорить тільки про те, що його можна знайти на самому низу супермаркетовських полиць. Усі мої думки кануть у п'янкому тумані дешевого вина. Тіло стає ватним, і я провалююсь в прірву забуття, такого приємного, як тепле травневе сонце. Воно ніжно огортає мій мозок, і час просто зупиняється. Живу тією єдиною хвилиною, що тягнеться цілу вічність.
На підлозі лежить пустий келих, який випадково перекинувся, поки я намагалась піднятися. Ще декілька хвилин назад в ньому хлюпотілось те дешеве вино, куплене в супермаркеті на розі вулиці. Його блідо-жовтий колір до цих пір стоїть перед очима, а на вустах щей досі тримається терпкий присмак.
На підлозі лежить майже пуста пачка Мальборо. Я знайшла її в кармані твоєї куртки, яку ти накинув мені на плечі, коли на вулиці було так холодно. Вдихаю їдкий дим, а потім роблю затяг. Отрута діє миттєво. Повільно закриваю очі і видихаю сіру хмарку, котра наче твої тонкі пальці торкається моєї шкіри. По тілу пробігають мурашки, коли згадую ті ніжні дотики.
На підлозі лежать розкидані фотокартки. Маю звичку їх переглядати, будучи в обіймах етанолу. Це приносить якийсь душевний спокій, бо звідти мені посміхаються двоє щасливих підлітків, які жили тільки моментом, не роздумуючи на тим, що буде далі. Якби я сказала їм, що через кілька років вони стануть чужими одне для одного, то у відповідь почула б лише сміх. Але зараз мені зовсім невесело.
YOU ARE READING
В обіймах етанолу
Truyện NgắnТвої п'яні думки, твоє п'яне життя Я з собою візьму в забуття. Пронесу крізь весни і лíта І можливо колись ти згадаєш Як над нами кружляла орбіта.
