Часто подумки повертаюсь до тебе. Згадую твої неймовірно добрі очі, у яких здається немає ні капельки зла. Сумую за тобою. Відстань, котра вже стала невід'ємною частиною стосунків, знову наздогнала нас. Це все через мою непостійність. Доля весь час несе мене від тебе, але не дивлячись на це, я завжди повертатаюсь у твої міцні обійми. Снага пригод - моя сутність. Ти мусив уже це зрозуміти. Я не можу довго залишатися в одному місті. Мені швидко набридає, проте я з радістю готова знову і знову летіти до тебе. Знаю: ти завжди на мене чекаєш. Ну в кінці кінців, я на це надіюсь. От і зараз знаходячись за сотні кілометрів від Кракова, я не можу викинути з голови думки про того, хто за такий короткий час став для мене рідним. Ця прірва між нами тільки ще більше зближує наші серця. У будь-якому випадку мені так здається.
Для В.
P.S. Надіюсь, ти колись зможеш це прочитати.
YOU ARE READING
В обіймах етанолу
Short StoryТвої п'яні думки, твоє п'яне життя Я з собою візьму в забуття. Пронесу крізь весни і лíта І можливо колись ти згадаєш Як над нами кружляла орбіта.
