Прости за ложь💗

Частина 3

-В тебе таке добре серце, ти так схожа на свою маму.

-А якою вона була?

-В неї було таке саме русяве волосся, голубі очі як в тебе, і таке саме добре серце як твоє.- після цих слів я підійшла до тітки і обняла її.

Потім тітка показала мені мою кімнату, і я почала облаштовуватись. Звісно речей у мене не багато, але всеодно потрібно розкласти те що є. Кімната мені дуде сподобалась, тому що вона вся в синіх тонах, а на стелі зображений космос. Велике вікно на всю стіну і балкон. В іншому боці кімнати ще одні двері, які ведуть у ванну кімнату. Біля вікна стоїть велике двохспальне ліжко. Це не кімната , а мрія.

Десь через три години приїхав тато. За весь цей час я робила екскурсію по дому. На першому поверсі знаходиться кухня і величезна вітальня, а на другому три кімнати, ванна і кімната для гостей.

*****

-Рейчел, доню, ти виросла такою красунею, шкода що твоя мама не дожила до цього моменту. Вітаю тебе з твоїм повноліттям- сказав тато, і подарував мені великий букет червоних троянд- тримай ключі, на дворі стоїть твоя нова машина, ходи подивишся.

Ми вийшли на вулицю, і я побачила шикарну машину, чорний BMW. Вона прекрасна.

-Ще раз вітаю тебе доню.

-Дякую тату, але вона мабуть дуже дорога.

-Сонце, мені для тебе нічого не шкода. Тепер ми будемо разом.

-Тато, я хочу поїхати до могили мами.

-Добре доню, завтра поїдемо.

Цей день був повний несподіванок, стільки всього сталось. Я вірю, що тепер моє життя буде іншим, і все буде добре. Тепер я маю люблячу сім'ю. За інтернатом я сумуватиму, адже там я виросла. Найбільше я сумуватиму за Софі, вона ще три місяці буде в інтернаті. Зараз лише перше червня, коли вона випуститься, то ми можемо разом вступити в університет.

Цілий вечір я, тато і тітка, сиділи і розмовляли. Радості не було меж.

-Надобраніч - сказала я, вийшовши з кухні, і пішла спати. Завтра після цвинтару треба буде поїхати в університет і спитати за поступлення.