Прости за ложь💗

Частина 14

Коли я розплющила очі, то побачила, що я в якійсь невідомій мені кімнаті, я тут вперше. Раптом відчинилися двері і зайшов.....Адам???? Що це????

-доброго ранку, кохана- сказав він і почав підходити до мене.

-я тобі не кохана!! Відпусти мене. Де я?? Мені потрібно до Домініка.

-так багато запитань, ну я постараюся все пояснити:

1. Ти тепер моя.

2. Ти тепер моя і ми будемо разом, я тебк не відпущу.

3. Зараз ти в нашому домі, який знаходиться в іншому місті. За Домініка не переживай, він і так тебе не пам'ятає, а Жанна подбає про нього.

-а що буде з дитиною?- після уього я заридала, як він так може???

-яка дитина? Ти вагітна?

-так, у мене і Домініка буде дитина.

-тепер вважай , що це моя дитина.

-ні, ніколи, відпусти мене, я не кохаю тебе, ти божевільний.

-це ти мене таким зробила- після цього він почав обнімати і цілувати мене.

-будь ласка авдпусти мене.

- я підробив документи тепер ми разом, і я можу спати з тобою.

-я вагітна, мені не можна.

-ну добре, я почекаю, але якщо після пологів ти втечеш , або не захочеш, то Нік живим не буде- тут я ще більше заплакала, чому стільки бід звалилося на мене? Я ж нікому нічого поганого не зробила. Невже Жанну випустили з психлікарні... Це катастрофа. Нік ні в чому не винен, він навіть нічого не пам'ятає, я мушу залишитися з Адамом заради Домініка, я готова пожертвувати собою заради нього, щоб Адам не заподіяв йому зла.

- не чіпай Ніка, він ні в чому не винен.

-винен. Ти вибрала його , а не мене. Не розумію, як ти змогла пробачити його за те, що він зробив 2 роки тому?

-звідки ти знаєш?

-зв'язки.

- я повірила , тому що люблю його.

- тепер забудь його, для тебе є лише я- після цього він вийшов з кімнати.

Моя надія - дитина, мені потрібно жити заради неї.

Від лиця Домініка:

З моменту виписки пройшов місяць, але нажаль я поки нічого не згадав. Ще ця Жанна достає постійно, говорить , що ми одружені, але як я міг повестись на таку, як вона?

Кожної ночі мені сниться один і той самий сон:

Я лежу на лікарняному ліжку, а біля мене сидить діачина і плаче, її гарячі сльзи капають на мою холодну руку, а вона все плче і говорить крізь сльози:"Мій коханий Домінік, я тебе дуже люблю. Скоро в нас народиться дитина. Я дуже хочу, щоб ти нас згадав"- потім я відчув, як вона кладе мою руку на свій живіт і говорить- "ти нам дуже потрібен".

Цікаво хто вона , невже Жанна не моя дружина? Їхні голоси різні.

-Жанна.

-Що?

-ти вагітна?

-ні, а що?

-значить мої здогадки правдиві. Ти не моя дружина і обманюєш.

-добре, я розкажу. Так я не твоя дружина, твою дружину звуть Рейчел, але ти її більше ніколи не побачиш.

-де вона?

-Адам подбає про неї.

-забирайся геть.

-ну і добре, всеодно ви разом не будете.

-ало, мама.

-що?

-де Рейчел?

- камери зафіксувати , що її викрали, коли вона виходила з лікарні, її всі шукають, нам дуде шкода Альберта і Анджелікк, вони вдругк втратили її....