Сьогодні я прокинулася швидше від Домініка, тому я повернулася на бік і спостерігала, як він спить.
-Я красень, чи не так?
-Ну звичайно, але я всеодно гарніша.
-Цілком згоден з тобою- сказав Нфк, і почав мене лоскотати.
-Ну що, хто гарніший?- спитав він.
-Звичайно, що я.- після цьих слів він ще більше почав мене лоскотати.
-Ахахахаха, будь ласка, перестанььььь!!!
-То як, хто гарніший?
-Всеодно я - сказавши це я показала йому язика і втекла.
Ми бігали по всьому дому , як божевільні. Ох, все ж таки він мене наздогнав.
-Ти швидко бігаєш, але я швидше,тепер ти не втечеш.
-Добре, я здаюсь, тільки не лоскочи мене більше.
-Як скажеш, моя принцесо.
-Підлиза.
-Але зате твоя підлиза.
-Тільки моя- сказала я і чмокнула його в щоку.
-Сьогодні мої батьки запросили нас до себе в гості, на сніданок, твій тато також буде.
-Гаразд , тоді ходімо збиратися.
Ми швидко зібралися, сіли в машину і поїхали. Наші будинки знаходились не дуже далеко один від одного, тому через 10 хвилин ми вже були на місці.
*****
-Дітки, вітаємо вас, ви така гарна пара, щастя вам- вітала нас Єлена.
-Дякуємо мамо, ми дуже щасливі. -відповів Нік.
-Довгого і щасливого вам життя, і ніколи не покидайте один одного в важких ситуаціях. - вітав нас мій тато.
-Спасибі тато, передавай вітання тітці.
-Добре, передам.
Ми всі сиділа за столом і снідали. Наші батьки нас весь час вітали і бажали щастя. Зараз я по справжньому щаслива, тому що зараз я вже не одна, попяд зі мною мої нійближці люди, про яких я раніше навіть не знала.
Я повірила Домініку, якщо кохаєш, то потрібно довіряти, люди можуть мінятися, хто зна , що може бути в завтрашнім дні, потім можемо жаліти , що не пробачили, слухайте своє серце💖
Майже весь день ми провели в батьків Домініка, але ми вирішили не їхати одразу додому, а піти ще погуляти по парку.
-Сьогодні така гарна погода.
-Це точно.
-Я така рада, що ми разом.
-Ти зробила мене найщасливішим чоловіком на світі- сказав Нік і обняв мене.
-Буквально місяць тому, я і подумати не могла , що так все сианеться.
-Я також, але , всеодно щасливий, тому що ти поруч.
-Головне, щоб Адам відстав від мене. Мені зовсім не подобаються ті його записки і погрози, надоїв вже.
-Не переживай, я з тобою, ми ж тепер на заочному навчанні, тому бачитись з ним не будемо. А з наступного місяця я виходжу на роботу, і берусь за керівництво компанії нашиз батьків.
-Мені також потрібно знайти собі якесь заняття.
-Все буде добре, головне, що ми разом, ще досі не віриться.
*****
-Нарешті ми вдома.
-Цей день був незабутній, а тепер ходімо спати.
Ми піднялись по сходах в нашу спальню. Прийнявши душ ми лягли на ліжко, Домінік почав мене цілувати і я відповіла взаємністю...💖💖💖
ВИ ЧИТАЄТЕ
Прости за ложь💗
RomansaРейчел, життя ніколи не жаліло її, вона виросла в інтернаті. Після випуску вона мала надію на нове життя, на щастя, але в житті не все так просто. Чи зможе вона пробачити того, хто колись завдав їй стільки болю?