Прости за ложь💗

Частина 4

Сьогодні буде нелегкий день. Адже я поїду до мамиі мені потрібно буде поїхати в універститет, щоб здати документи і екзамени.

Я встала з ліжка, вмилася, одягнулася, і пішла вниз на кухню. За столом сиділа тітка і снідала.

-Доброго ранку тітко.

-Привіт люба, як спалось?

-Добре, а де тато?

-Він в вітальній, дивиться телевізор, чекав коли ти прокинешся, щоб поїхати до мами.

-Гаразд, дякую

Коли я зайшла у вітальню, то побачила тата, він сидів на дивані перед великою плазмою і дивився новини.

-Привіт тату.

-Привіт доню.

-Я вже готова, коли ми поїдемо до мами?

-Якщо ти хочеш , то можемо прямо зараз.

-Добре, їдьмо.

*****

Ми приїхали на великий цвинтар, місця тут справді багато, могили займають приблизно половини всієї території.

Могила мами стоїть збоку під великою березою. На пім'ятнику зображене фото мами і надпис, Аліна Адамсон, вона була дуже вродливою.

-Ти дуже схожа на неї доню - сказав тато і поклав свою руку на моє плече.

Я почала чильно плакати, і закрила руками лице. Мені стало соромно, що я нарікала на маму, за те що я була в інтернаті, і росла без неї.

-Мамо, пробач мене. Я завжди думала, що ти мене не любила, оому і покинула. Мені соромно за те, що я думала і називала тебе поганою людиною, і матір'ю.

-Доню ти не винна, не плач. Мама пишається такою хорошою донькою, як ти. Тепер ми разом і все буде добре. Ходімо нам потрібно їхати бо запізнимось в університет.

-Бувай мамо, я ще приїду до тебе.

Ось ми з татом вже покинули територію цвинтаря, тепер потрібно їхати в університет. Настрій в мене зараз жахливий, так само як і мій стан, мені дуже погано.

*****

-Добрий день. Я директор університету, містер Макконалі.

-Добрий день. Я Рейчел Адамсон, і я хочу навчатись у вашому університеті, на факультеті журналістики.

-Я радий бачити тебе в нашому навчальному закладі. Бали в тебе хороші, і вступний тест, який ти тількищо написала, ти здала на відмінно. Чекаю тебе на навчанні в вересні.

-До побачення містер Макконалі, дуже дяку.

-Бувай, хай щастить.

*****
Ось ми з татом вже вдома. Сидимо разом з тіткою за столом і вечеряємо.

-Доню, ти молодчина. Це один з найкращих університетів Вашингтона, я пишаюсь тобою.

-Дякую тату, сьогодні ми з тобою гарно провели час.

-Рейчел, дивись, що в мене для тебе є.

-Тітонько, що це?

-Це твій новий телефон, для того щоб ми завжди могли бути на зв'язку. Мій номер, і номер тата там вже записані.

-Тітко, дуже тобі дякую. - сказала я , і обняла тітку.