Прости за ложь💗

Частина 9

Ще два роки тому, я і подумати не могла, що вийду заміж за Домініка, але якщо доля знову звела мене з ним, то це означає, що ми маємо бути разом. Нічого випадково не стається. Я хочу повірити йому, бо кохаю, але не можу, я не можу забути його зраду, і не хочу приймати те що люблю його.

*****
-Всім доброго ранку- сказала я і сіла на кухні за стіл, до тітки і Софі.

-Доброго ранку, люба- сказала тітка.

-Як вчора пройшов вечір? Яка важлива новина була?- спитала Софі.

-Ми з Домініком одружуємось.

-Ого, ти ж ненавиділа його- сказала Софі- упс- зрозуміла вона, що сказала зайве, адже з боку сиділа тітка.

-Так захотіли батьки, ми знов будемо разом...

-Знов??- запитала здивована тітка.

-Так тітко, ми вже два роки знайомі.- я вирішила сказати правду.- і в нас були стосунки.

-Але чому ти нічого раніше не казала?

-Я не хотіла засмучувати тебе і тата, тому що наші стосунки погано закінчилися. Він мене використав, і покинув, коли знайшов кращу.

-Бідна моя дівчинка. Я тебе підтримую, якщо він тебе образить, ти мені кажи.

-Я більше не дам себе в обіду.

Десь через годину прийшов тато:

-Привіт всім.

-Привіт тату.

-Доню, вибач що так вийшло, просто так склалися обставини.

-Тато, я готова заради тебе на все, і зроблю так , як ти хочеш.

-Донечко, дякую тобі, я пишаюся тобою. Хоч ти і росла в інтернати, все ж таки ти виросла доброю людиною.- я у відповідь підійшла і обняла тата, я така щаслива, що в мене є сім'я.

-Зараз бери тітку і Софі, і їдьте купляти весільне плаття.

-Добре тату.

-Їдьмо Софі.

-Добре, я лише подзвоню Дену, і скажу, щоб приїхав за мною пізніше.

-Що в вас?

-Він вчора запропонував зустрічатися, і я погодилася.

-Люба, вітаююю. Я така рада за вас. Вчора перед вечерею, Адам зізнався мені в своїх почуттях, але я відмовила йому.

-Модливо , якби не Домінік, ти б погодилася з ним зустрічатися?

-Я нічого не відчуваю до Адама, тому не хочу використовувати.

-Шкода, але мабуть ти права.

-Він знайде кращу дівчину ніж я. А Домінік так зрадів, коли почув про весілля.

-А може він і справді кохає тебе?

-Такі люди, як він, не знають , що таке кохання, вони лише використовують інших.

-Ну, не знаю. Але весілля справа серйозна.

-Я хочу йому повірити, але мені щось не дає цього зробити, я бачу в його очах щирість, але не можу забути той день, коли він покинув мене тоді.

*****

-Рейчел, ця сукня прекрасна, вона шита якраз для тебе. Ти в ній просто принцеса.

-А може не будемо купляти сукню?

-Звичайно, що будемо. І купуємо саме цю. Хіба ж ти бачила наречену без сукні?

-Може зробимо все скромно?

-Ні робимо все, як має бути, це ж весілля, а не якийсь звичайний захід.

-Добре, вмовила, беремо.- а плаття дійсно гарне. Білосніжне з квітами з низу, корсет в блискучих камінцях, і довга фата до самого низу.

Від лиця Домініка:

Цей день був веселий. Я купив собі весільний костюм, на наступну п'ятницю весілля. Я дуже хочу побачити Рейчел у весільній сукні. Але мені потрібно довести, що я справді кохаю її. Я повинен повернути її довіру. Я розповім їй правду, і я кщо вона кохає мене, то пробачить...