Ще два роки тому, я і подумати не могла, що вийду заміж за Домініка, але якщо доля знову звела мене з ним, то це означає, що ми маємо бути разом. Нічого випадково не стається. Я хочу повірити йому, бо кохаю, але не можу, я не можу забути його зраду, і не хочу приймати те що люблю його.
*****
-Всім доброго ранку- сказала я і сіла на кухні за стіл, до тітки і Софі.-Доброго ранку, люба- сказала тітка.
-Як вчора пройшов вечір? Яка важлива новина була?- спитала Софі.
-Ми з Домініком одружуємось.
-Ого, ти ж ненавиділа його- сказала Софі- упс- зрозуміла вона, що сказала зайве, адже з боку сиділа тітка.
-Так захотіли батьки, ми знов будемо разом...
-Знов??- запитала здивована тітка.
-Так тітко, ми вже два роки знайомі.- я вирішила сказати правду.- і в нас були стосунки.
-Але чому ти нічого раніше не казала?
-Я не хотіла засмучувати тебе і тата, тому що наші стосунки погано закінчилися. Він мене використав, і покинув, коли знайшов кращу.
-Бідна моя дівчинка. Я тебе підтримую, якщо він тебе образить, ти мені кажи.
-Я більше не дам себе в обіду.
Десь через годину прийшов тато:
-Привіт всім.
-Привіт тату.
-Доню, вибач що так вийшло, просто так склалися обставини.
-Тато, я готова заради тебе на все, і зроблю так , як ти хочеш.
-Донечко, дякую тобі, я пишаюся тобою. Хоч ти і росла в інтернати, все ж таки ти виросла доброю людиною.- я у відповідь підійшла і обняла тата, я така щаслива, що в мене є сім'я.
-Зараз бери тітку і Софі, і їдьте купляти весільне плаття.
-Добре тату.
-Їдьмо Софі.
-Добре, я лише подзвоню Дену, і скажу, щоб приїхав за мною пізніше.
-Що в вас?
-Він вчора запропонував зустрічатися, і я погодилася.
-Люба, вітаююю. Я така рада за вас. Вчора перед вечерею, Адам зізнався мені в своїх почуттях, але я відмовила йому.
-Модливо , якби не Домінік, ти б погодилася з ним зустрічатися?
-Я нічого не відчуваю до Адама, тому не хочу використовувати.
-Шкода, але мабуть ти права.
-Він знайде кращу дівчину ніж я. А Домінік так зрадів, коли почув про весілля.
-А може він і справді кохає тебе?
-Такі люди, як він, не знають , що таке кохання, вони лише використовують інших.
-Ну, не знаю. Але весілля справа серйозна.
-Я хочу йому повірити, але мені щось не дає цього зробити, я бачу в його очах щирість, але не можу забути той день, коли він покинув мене тоді.
*****
-Рейчел, ця сукня прекрасна, вона шита якраз для тебе. Ти в ній просто принцеса.
-А може не будемо купляти сукню?
-Звичайно, що будемо. І купуємо саме цю. Хіба ж ти бачила наречену без сукні?
-Може зробимо все скромно?
-Ні робимо все, як має бути, це ж весілля, а не якийсь звичайний захід.
-Добре, вмовила, беремо.- а плаття дійсно гарне. Білосніжне з квітами з низу, корсет в блискучих камінцях, і довга фата до самого низу.
Від лиця Домініка:
Цей день був веселий. Я купив собі весільний костюм, на наступну п'ятницю весілля. Я дуже хочу побачити Рейчел у весільній сукні. Але мені потрібно довести, що я справді кохаю її. Я повинен повернути її довіру. Я розповім їй правду, і я кщо вона кохає мене, то пробачить...
ВИ ЧИТАЄТЕ
Прости за ложь💗
RomanceРейчел, життя ніколи не жаліло її, вона виросла в інтернаті. Після випуску вона мала надію на нове життя, на щастя, але в житті не все так просто. Чи зможе вона пробачити того, хто колись завдав їй стільки болю?