Сіра мишка, чи вже ні?

#14

- Вааах... - позіхнула я і піднялася на лікті. Нарещі я виспалася. Цікаво скільки зараз годин? Я взяла телефон і розблокувала його - 2:45 показав мій телефон. Нічого собі. Я цілий день спала. Як так можна? Підвелася з кроваті, так як спать вже зовсім не хотілося і пішла на кухню. Правильно, куди ж іще можна піти вночі? Дістала йогурт і полуничний пиріг я пішла в кімнату. Захотілося подивитися "Дневники вампира", тому я взяла ноут і швидко знайшла 16 серію 4 сезону. Поки я дивилася я з'їла все що принесла. Позіхаю і знову дивлюся на годинник. 5:56. Я відклала ноут і накрилася одіялком.
"Якою ж мені стати? Сукой? Хочу гратися хлопцями і всіх вертіти навколо пальця! Хочу щоб мене боялися, але водночас любили... Ммм, як Кетрін*" - звучали думки в моїй голові і я навіть не помітила, як знову заснула.
І ось знову пробудження. Тепер я не відчуваю такої бодрості, як тоді. Навпаки голова трішки побалює і я не відчуваю ніг. Ледве вставши з кроваті я відправилася на кухню, щоб поставити кип'ятися чайник. На кухні нікого не було. Дивно, куди всі поділися? Я подивилася на настінні часи, які показували, що вже 13:55. Тепер зрозуміло чому я себе так почуваю - переспала. Нарещі закип'ятилася вода, я зробила каву із згущонним молоком,  взяла з холодильника салат "Цезарь". Положила все на піднос, але зрозуміла, що чогось не вистачає. Тому я взяла сковорідку, поставила її на плиту і налила трішки олії. Взяла квадратний хліб (для тостів) і вирізала з відти м'якоть, і замість неї додала яйце, так, щоб жовток опинився в середині. Швидко підсмажила і теж положила на піднос. Ось тепер все. Із їжею я пішла в залу. Включила телевізор і почала листати канали. Мій вибір зупинився на " Форсаж 8", тому дивлячись кіно я смачно снідала-обідала. Хууух, я так наїлася. Додивившися фільм я віднесла посуд на кухню і помила його. Годинник показував уже 17:32.
Мені стало скучно і я вирішила піти на пробіжку. Для цього довелося іти одягати сірий спортивний костюм, який в мене давно валявся в шкафу, але чомусь ще не разу його не одягала, хоча він прикольний..

Волосся я просто зібрала в пучок. Підкрасила брови і вії. Взула улюблені чорні найки і вибігла з дому закривши його на ключ. Як завжди вирішила побігти в парк. 5хв і я на місці, чую досить знайомий сміх і біжу на звук, на лавочці сидять Аліна Василівна і Ніна Степанівна, про щось говорять і сміються, а на площадці біля них грається Максимко з якимось хлопчиком. Але як тільки я підбігла, то брат зразу  мене помітив і підбіг до мене. Я його обійняла і привіталася.