Сіра мишка, чи вже ні?

Не по плану...

Я прокинулася від бридкого звуку будильника. Феее...  Як завжди неохоче відкрила очі і вимкнула жахливий звук предмета, який ми отримали в подарунок з пекла. У вікні побачила пасмурність, що мене не дуже приємно здивувало. Я встала з улюбленого ліжка і сонно підійшла до вікна, відкрила його навстіж і запустила свіже повітря до себе в кімнату. Потягнулася і пішла в душ. 

Прохолодна вода, як завжди пробудила мене і я вже була не така сонна. Далі почистила зуби і вже  по звичці одягла свій спортивний костюм. На годиннику було 7:38, тому я випила апельсинового соку і пішла на пробіжку. Слухати музику бажання зовсім не було, тому телефон довелося залишити вдома.На вулиці була приємна свіжість, яка дозволяла вільно дихати вологим повітрям, маленькі крапельки на газоні та невеликі калюжки свідчили про нічний дощик. Я швидким спортивним кроком пішла до парку. Побігавши навколо території, яка засаджена деревами, та зробивши кілка вправ я вже була втомлена і збиралася додому. На вулиці гарно, на дорозі інколи проїде 1-2 машини, пташки пивітно співають, а сонце гріє моє спітніле та виснажене від ранкової пробіжки лице. Думаю сьогодні буде чудова погода.  Плани на день досить легкі та невимушені, ноут та серіал - це саме те, чого моя душа зараз хоче. З моїх думок мене вивів чоловічий знайомий голос.

- Хей, крошка, привіт, – це здається сказав Вадим... Його ж так звуть? Це той хлопець з кінотеатру.
- Крошка в тебе в штанях! – відповіда я.
- Знову грубіяниш?
- Знову автограф хочеш? – Відповіла питанням на питання, ні ну а чого він до мене лізе, ще й «крошка» називає.
- Ладно, мала все, заспокойся.
- Вадим, не лізь до мене і якщо ти ще раз назвеш мене малою, то я тобі щось зламаю.
- Ладно-ладно, – він підняв руки в гору в знак обезброєності. - І я не Вадим, а Влад.
- А мені з того яка різниця? Що ти від мене хотів?
- Сьогодні у мого друга день народження і він влаштовує тусу. Будуть всі. Приходьте з Кріс.
- Ну не знаю, в нас сьогодні з нею інші плани. – пф, нікуди я з ними не піду, навіщо мені псувати свій вечір цими дурними лицями?
- Ну так, звичайно, Ден сьогодні з нею говорив і вона сказала, що ви прийдете, – він під мигнув мені і посміхнувся.
- А звідки він знає її номер, і звідки ти знав, що я сьогодні тут буду?
- Ми тут все про всіх знаєму, запам'ятай це.
- Мдааа... ну ок, тоді чекайте, вважай, що тобі просто сьогодні фортуна посміхнулася, – і  в цей момент я просто не змогла себе стримати і підмигнула лівим оком. А цей індик посміхнувся, помахав у відповідь і побіг в іншу сторону від мене.