Знущання? О, це так знайомо мені... Біль, страждання... Коли ти ніхто і ніщо, лише пусте місце і машина для виконання чиїхось забаганок... Але в один момент все змінилося, в кращу сторону, ну мені так здавалося, друзі, клуби, алкоголь, нові знайомст...
Я лежу втомлена на ліжку, а з голови не виходять думки про моє теперішнє життя... Все настільки швидко змінилося... Здається, ніби ще вчора я була лише ботаном, з якої всі знущалися, а сьогодні я вже красива дівчина, яка живе у великому будинку, має подругу, що ще потрібно для щастя? Ще місяць назад я була не помітною дівчинкою, яку могли лише ображати і ніхто навіть подумати не міг, як я змінюся. Мою філософію зупинила Кріс, яка телефонувала до мене. Я неохоче підняла слухавку, так як на вулиці дуже жарко і в мене зовсім немає настрою кудись виходити з моєї прохолодної кімнатки. - Привіт, подруго, – почула я веселий голос на тому кінці слухавки. - Ага, – все, що сказала я. - Гей, ти чому така кисла? - Та так, просто. - Не хочу нічого чути, ти зараз встаєш, приводиш себе в порядок і через 30 хвилин ми їдемо в кіношку. - Але... - Ніяких але, час пішов! До зустрічі. – вона поклала слухавку. У мене немає іншого вибору, як почати збиратися. Здається вона сказала «їдемо» одже на байках. Я зав'язала високого хвоста, одягла джисові шорти з завишеною талією та чорний топ.
К сожалению, это изображение не соответствует нашим правилам. Чтобы продолжить публикацию, пожалуйста, удалите изображение или загрузите другое.
З макіяжем я довго не мучилася і просто підкоректувала брови та намалювала стрілки. Надала своїй шкірі приємного запаху з допомогою парфуму, ну ось і все. Взяла свій портфель, який ще не розкладала, там лежить вода, гроші, телефон, навушники, плеєр і змінний одяг. Коли я була повністю готова, то спустилася вниз, з кухні доносився смачний запах лазаньї. - Доброго дня міс, ви якраз вчасно до обіду. – привітала мене Ніна. - Дуже дякую, але попрошу вибачити мене, я дуже поспішаю, тому я не встигну пообідати, але якщо Ви зараз мені трішки положите на тарілку, то я буду не проти скуштувати. - Авжеж міс. – Ніна положила мені на тарілку шматочок лазаньї і я відразу скуштувала. - Ммммм, дуже смачно, Ніно Степанівна, Ви чаклунка. - Хм, дякую. - Все я побігла. До побачення. - Гарного Вам дня, міс. - Дякую. – на останок крикнула я і вибігла з будинку. Біля мого дому мене вже чекала Кріс. - Привіт. – привіталася вона і обійняла мене. - Привіт, – я теж її обійняла. – Ну що, поїхали? - Поїхали. – ми сіли по байках і рушили. Їхали з шаленою швидкістю, нам багато хто сигналив, але у відповідь ми лише сміялися і показували фак. Приїхали ми хвилин за 10. І відразу пішли до приміщення. Там було досить багато людей, які стояли в черзі біля каси, але черга не для нас. Ми з Кріс пішли прямо до каси оминаючи великий натовп людей, вони нам щось кричали про те, що потрібно стояти в черзі, а ми у відповідь голосно сміялися. Ось ми вже майже дійшли до каси, перед нами залишилося лише два хлопці. Ми з Кріс переглянулися і кивнули одна одній. Здається ми думаємо однаково. Ну що, шоу починається. Я плечем пихнула хлопця який стояв ближче до мене, а Кріс того, що стояв ближче до неї. - Полегше крихітко. – сказали хлопці в один голос, здається вони теж думають однаково (автор: ахаха, яке співпадіння). Ми з Кріс переглянулися і вирішили теж відповідати одночасно, саме тому ми кивнули, щоб знати коли починати говорити. - Крихітка в тебе в штанях – відповіли ми. - Дерзка? - А ти собі рідну душу шукаєш? – уже сказала я, так як Кріс уже відклонилася від задумки і щось інше відповідала, але того ж типу, що й я. - Крута типу? – знову каже цей хлопець, і чому він приципився, не може просто поступитися дамі місцем? - А тобі автограф дати? – далі відповідаю я питанням на питання. - Ти хоч знаєш з ким ти розмовляєш? - Ага, з самозакоханим тюленем. - Да ти не нормальна! - Тобі здалося! Я подивилася на Кріс, вона в цей час показувала фак тому хлопцю з яким вона розмовляла. Я відвернулася від цього індика, мені звичайно не набридло з нього знущатися, але мені все-таки стало шкода злу чергу, яка вже в повний голос сварилася на нас. Ми купили білети на мультфільм «Бос молокосос» і зайшли в зал. Як завжди нам все рівно на місця які написані у нас білетах і пішли на самий верх, щоб краще було видно. Через хвилини 2 до нас підійшли ті самі придурки. - Чого вам? – запитала Кріс. - Ви сіли на наші місця. – сказав той, що говорив зі мною і показав білет. - А нам то що з того? Ідіть сядьте на інші місця, а ще краще взагалі вийдіть з кіно зали. Що ви взагалі забули тут? - Ми прийшли дивитися мультик. – сказав той, що говорив з Кріс. - Я Влад. – вирішив познайомитися хлопець, що сперичався зі мною. - Я Ден. – той, що говорив з Кріс. - Ми за вас раді. – встряла моя подруга. - Що такі грубі дівчатка забули на виставі мультфільма? – запитав Ден. - Моя жопа, ще влазить в дитячі каруселі, тому маю повне право тут знаходиться. - Ага! – піддакнула Крисина. – А що ви тут забули? - А ми прийшли циплять таких ципочок як ви. – Влад. - За язиком сліди, якщо тобі зуби звичайно важливі. – огризнулася я. - Ок, ок. – сказав Влад і підняв руки в гору (типу здається). Далі вони сіли по обидва боки від нас, ми не стали заперечувати бо мультик уже почався. В цілому мультфільм цікавий, але ми вирішили, що не можна так спокійно дивитися, це ж будемо не ми. На самому цікавому моменті, майже в кінці фільма, коли починав говорити цей бос молокосос я з Кріс закричали на весь голос: - Проблеми з входом в Джойказіно? – далі ми заржали, тому що всі люди, які були в залі подивилися на нас, а потім в нас прилетіла повна упаковка чипсів, чудово. Ми її розпакували і вона зашелестіла дуже голосно і ми знову засміялися із злих поглядів на нас. В кінці кінців, ми наїлися чіпсами і додивилися мульт. Влад і Ден хотіли підкотити до нас і взяти номера наших телефонів, але у відповідь вони отримали лише фак. Після закінчення мультика ми поїхали поганяти на байках, а о 2:48 я вже була вдома. Першим ділом я зайшла в кімнату до Макса, він солодко спав, я поцілувала його в лоб і вийшла із його кімнати. Аліна спала в своїй кімнаті, тому я вирішила прийняти душ, а після пішла в свою кімнату, швидко заснувши.
