Преграды нашей любви

15

Ось і настав довгоочікуваний випускний. Крім цього у мене сьогодні день народження, 18 років, тому настрій в мене ще радісніший.

Я одягнула голубе плаття до землі, зверху воно було з мережива, а від талії воно йде шифоновим хвостом до низу. Я взула білі шпильки, і взяла білий клатч, а волосся накрутила. Зараз я дивлюся на себе в дзеркало, і ще досі не вірю, що це я.

Дзз.

-ало.

-Аманда, з днем народження сонце. Ти вже готова? - це юбула Марго.

-дякую люба, так, я готова, а ти?

-я теж, давай зустрінемось біля школи за 15 хвилин до початку, директриса хоче нам щось сказати.

-добре.

-до зустрічі.

Тук тук.

-заходьте.

В кімнату зайшли тато , Мерлін і Лео.

-доню, ти прекрасна.

-дякую.

-моя принцеса- сказав Лео і обняв мене. Тато з Мерлін здивовані, бо вони не знали,що ми зустрічаємось.

-ви пара? - спитала Мерлін.

-так мамо, пам'ятаєш про те, що ми говорили на весіллі, я говорив про Аманду.

-діти, ми такі раді за вас.

-Лео , про що ти, ви говорили про мене? - спитала я.

-так, Лео став на одне коліноі витягнув обручку- Аманада, я кохаю тебе, і не можу без тебе, ти вийдеш за мене?

-так-після цього Лео одягнув обручку на мій палець і поцілував мене. Але раптом вийшов з кімнати і зайшов з великим букетом троянд.

-з днем народження, кохана.

-дякую любий.

-доню, у нас теж є подарунок, це ключі в вашу нову квартиру в центрі Лондона.

-тату, дякую, дуже, дуже ,дуже- сказала я і обняла тата.

*****

Ми вже під'їхали до школи. Тут на нас чекали Кріс і Марго, в неї таке плаття, як в мене, тільки рожеве.

-ти прекрасна- сказала Марго.

-ти теж, тобі так пасує цей колір, ти схожа на принцесу.

До нас підійшла директриса.

-діти ви молодці, я вами дуже задоволена, розважайтеся - сказала вона і пішла.

-у нас для вас сюрприз- сказала я  і глянула на Лео.

-який? - спитала Марго.

-ми заручені- сказав Лео.

-вітаю, ми такі раді за вас.

-спасибі, а тепер вперед, і будем веселитися.

- вперед.

Всі студенти вже зібралися в залі і танцювали. Випускний був зроблений ідеально, всі в захваті, окрім одної людини...

-Аманда, ми можемо поговорити? - спитала Крістіна.

-чого тобі?

-нам треба поговорити, давай вийдемо.

-добре.

*****
-Лео мій!!! -крикнула вона.

-заспокойся, він ніколи не буде твоїм.

-ти ж не хочеш, що ваші батьки разом з ним згоріли в вашому гарненькому будиночку???