Від лиця Лео:
Що вона мала на увазі, коли казала ьти мене більше не побачиш? О ні! Який я дурень. Як я міг її відпустити, задурили мені голову, що я за людина? Я повірив всім, але не їй. Я кохаю її, шалено кохаю.
Після цього я зразу побіг на вулицю, з надією, що ще знайду її. Але її ніде не було, тому я побіг до Стіва.
-Стів, швидко відчини.
-що сталося?
-Аманда приходила, але я їй не повірив і сказв, що більше не кохаю, вона в сльозах вибвгла з дому і сказала, що я її більше не побачу, я її не можу знайти.
-що ж ти наробив!
Дззз.
-ало.
-ви Стів Лінч?
-я.
-це вам дзвонять з лікарні.
-що сталося?
-вашу подругу Аманду збила машина, приїжджайое швидше, вона може померти, її стан дуже важкий.
-я зараз буду.
-Стів, що сталося?
-її збила машина, вона в важкомц стані.
-їдьмо швидше.
*****
-лікарю, що з нею?
-а ви їй хто?
-я її нвречений- Лео Вінчестер, і брат Стів Лінч.
-вона в реанімації, маємо надію, що вона виживе, якщо за три дні вона не прийде до тями, то шанси на життя дуже малі.
-благаю, врятуйте її.
-будемо робити все можливе.
-Лео, пробач , це моя провина, я приховав від неї правду. Вона справді кохає тебе, вона щоночі плакала, нікуди не ходила, сидвла постійно вдома, вона без тебе жити не може.
-який ж я дурень, вона врятувала життя мені і батькам, це я винен в тому , що Крістіна шантажувала її, а я не повірив.
-я поїхав з нею, щоб берегти її.
-дякую тобі Стів.
Ще два дні ніяких новин не було, за цей час я повідомив батьків і вони приїхали в лікарню.
На третій день нас покликав лікар.
-маю для вас гарні новини, Аманда прийшла до тями, загрози для життя більше немає.
-можна зайти до неї?-спитав я -нам потрібно поговорити насамоті.
-можна.
Зайшовши в палату, я побачив свою рідненьку Аманду, вона була в синяках і ранах, в неї таке бліде лице, бідолашна, скільуи ж вона всього пережила.
-Лео, це ти?
-так, це я.
-чому ти прийшов? -спитала вона і заплакала- я ж тобі не потрібна, ти не кохаєш мене.
-пробач мене , ревнивого дурня, ти для мене найрідніша, я кохаю тебе.
-і я кохаю тебе, мені було так погано без тебе- я підійшов і поцілував її в лоб.
-мамо, Річард, зайдіть в палату.
Коли всі зайшли я почав говорити:
-Аманда, зараз я ще раз хочу у тебе спитати, те, що вже один раз питав. Ти вийдеш за мене заміж?
-так. Ти зберіг мою обручку?
-так, я мав надію, що знайду тебе.
-тепер ми разом, і це головне.
-не втікай більше.
-добре, якщо захочу втекти, то лише з тобою.
-звичайно.
ВИ ЧИТАЄТЕ
Преграды нашей любви
RomanceІсторія про любов і боротьбу. Легко нічого не доб'єшся, потрібно немало зусиль , щоб здобути щастя. Легке і безтурботне життя завжди рано , чи пізно закінчується, і потрібно показати, чого ти вартий.