16

422 23 0
                                    

-навіщо тобі це все? Дай нам спокій!

-він мій!!! Або ти завтра зранку збиражш речі і їдеш звідси, або Лео, разом з вашими батьками згорить ясним вогнем, вибір за тобою- сказала Крістіна і обернулася, щоб йти.

-зачекай. Добре, я згодна, я завтра поїду.

-ахахаз, я знала, що ти розумниця- після цього вона пішла.

А я відійшла і сіла на лавку, після цього я заплакала. Я не хочу його покидати, я ще ніколи так не кохала, як зараз кохаю Лео, але мабудь не судилося нам бути разом, я поїду, головне, щоб з батьками і Лео все було добре, він ще знайде своє кохання.

-що сталося?- до мене пвдвйшов Стів, і сів поряд.

-Стів, мені погано- і я йому все розповіла- ти був правий, ось , що вона задумала.

-я поїду з тобою.

-навіщо? Не треба, я сама.

-ні, і це не обговорюється, я ж твій друг, а друзі не покидають один одного в біді.

-але , як твоя сім'я і друзі?

-ти для мене важливіша за інших.

-не варто.

-я і так хотів їхати вчитися в інше місто, я тебе не покину.

-Стів, дякую тобі.

-не дякую, я буду оберігати тебе.

-я піду до друзів, вони напевно шукають мене.

-добре.

Я повернулася в зал, грав повільний танець, Марго танцювала з Крісом, а Лео стояв сам біля столу.

-сумував за мною?

-звичайно, де ти була?

-ходила подихати свіжим повітрям.

-в тебе все добре?

-так, не хвилюйся.

-люба, ти потанцюєш зі мною?

-звичайно.

Лео взяв мене за руку і ми пішли танцювати. Останній наш день проведенийразом, я ледь стримувала сльози, я так не хочу покидати його , як мені без нього жити?

*****

Ось ми вже вдома. Я переодягнулася і лежала на ліжку з пустим поглядом, завтра я вже будктдалеко звідси. Я вирішила піти до Лео, хочу , щоб в цей час ми були разом.

-Лео, як ти? Як тобі випускний?

-все чудово, ми гарно постаралися.

-угу- сказала я і лягла поряд з ним на ліжко.

-я так тебе люблю, з нетерпінням чекаю нашого весілля.

-я також.- якби ти тільки знав, що цього не буде, подумала я, але не змогла сказати йому цього.

-знаєш що?

-що? -після цього Лео почав цілувати мене.

-а якщо нас хтось почує, або зайде?

-я закрию двері, всі і так давно сплять.

Я вирішила,що нехай ця ніч буде наша. Перша і остання ніч...

*****

Зараз 3 година ночі. Лео спить,я поцілувала його в щоку і тихо вийшла з кімнати.

Я взяла валізу і зібрала всі необхідні речі, я намагалася все робити тихо, щоб нікого не розбудити.

Потім я прийняла душ, одягнулася і написала дві записки. 1 татові і 1 Лео.

  Лео, коханий мій, пробач мене за все, я змушена поїхати, будь ласка не шукай мене, ти ще знайдеш свою любов, в тебе ще все попереду, пробач і забудь мене, я завжди кохатиму тебе

                                 Твоя Аманда

Я занесла записку і поклала на його стіл, і поклала збоку обручку, сльзи заливали моє обличчя і капали на листок, але вже нічого не зміниш.

Також я написала татові.

Дорогий татуя змушена негайно поїхати, пробач, що не можу розказати тобі причину, просто доля не змилосердилася наді мною, тому я здалася.

                   Твоя донька Аманда.

Преграды нашей любви   Where stories live. Discover now