На моєму обличчі з'явилася усмішка, адже мені цікаво хто цей загадковий хлопець.
З моїх роздумів мене вивела Марго, яка взяла мене за руку і потягнула в клас.
Зараз в мене була математика. Хоч я і була відмінницею, але всеодно не любила цей предмет.
-Александре Івановичу, можна вийти? -не витримала я.
-Можна Пітерсон.
-Фуг, нарешті- промовила я думки вголос, коли вийшла в коридор.
-Щось сталось?- почула я взаді знайомий голос.
-Ні Лео, все добре, просто мені стало нудно і я вийшла. А ти чого не на уроці?
-Мені також стало нудно.
-Ти йдеш завтра на вечірку до Стіва?
-Йду, але це вечірка +1, і тому потрібно прийти з парою. Складеш мені компанію?
-Вибач, я б пішла, але мене Адам запросив, і тому я йду з ним, я обіцяла.
-Аа, ну шкода, тоді доведеться йти з тою нудноюКрістіною.
-Не переживай , приходь з нею, а потім тікай від неї- сказала я , і ми почали сміятися. В нього така гарна усмішка, вона мене зачаровує. Ох, лиш би не закохатися, бо потім важко буде.
-Вже скоро в батьків весілля, нудно точно не буде.
-Оо , це точно сестричко.
-Це звичайно добре тут стояти і розмовляти, але потрібно повертатись на урок.
-Ну гаразд, бувай.
-Папа Лео.
Ми попрощались, і пішли кожен на свій урок.
Усі інші уроки пройшли нудно. Я навіть ледь не заснула, але крик місіс Кендел, вмить привів мене до тями.
-Аманда, ти вже знаєш, що одягнеш на вечірку?
-Мабуть плаття, а хоча в мене є ідея, давай спочатку підемо, спочатку до мене, а потім до тебе додому і виберемо наряди?
-Гарна ідея, давай.
Наряди ми вибирали довго, я думала в мене голова лусне. Марго вибрала собі рожеве плаття в горошок, а я голубе однотонне з білим пояском на талії, воно має пишну спіднтцю. Виглядають наші наряди досить мило.
-Аманда, ми з тобою будемо найгарніші.
-Ну звісно, а хіба бувало по іншому?
--Хах ні- сказала Марго, і ми засміялися.
Коли я поверталася додому, то на вулиці вже було досить темро, добре , що я близько живу, тому через декілька хвилин я вже була вдома.
Коли я зайшла всередину, то побачила, що до нас приїхали Мерлін і Лео.
-Всім добрий вечір.
-Привіт Аманда. В нас для вас з Лео є новина.
-Яка?
-Наше весілля відбудеться не через місяць, а на наступний тиждень.
-Ого, так скоро.
-Просто вже все готове, і ми вирішили не затягувати процес.
-Тоді ми лише раді за вас.- сказали ми з Лео.
Вечір ми провели весело, в сімейній атмосфері. Ми дивились фільми, і розмовляли. А Лео постійно дивився на мене, коли наші погляди зустрілися, то він підморгнув до мене. А в голоаі промайнула думка "Тільки не закохайся..."
ВИ ЧИТАЄТЕ
Преграды нашей любви
RomansaІсторія про любов і боротьбу. Легко нічого не доб'єшся, потрібно немало зусиль , щоб здобути щастя. Легке і безтурботне життя завжди рано , чи пізно закінчується, і потрібно показати, чого ти вартий.