Преграды нашей любви

23

Не можу повірити, він тут, серце знову зжалося і я ледь не заплакала.

-Лео , сідай за будь-яку вільну парту, біля Ддеремі, або біля Аманди.

-добре , місс Томлінсон.-Після цього він обійшов парту Джеремі і сів біля мене.

Від лиця Лео:

Сьогодні мій перший день в універі, перший тиждень навчання я пропустив, тому починаю вчитися сьогодні. Директорка завела мене в мою групу, поки вонв знайомила мене з групою, то я побачив до болю знайоме обличчя, Аманда, так , це вона, ми знову зустрілись з нею, я так сумував, але вона покинула мене, я не можу це забути.

Від лиця Аманди:

Я так хочу йому все розказати, але не можу, ця ненормальна Крістіна має всюди зв'язки , якщо дізнається, що ми разом, то наші батьки загинуть, а я не можу цього допустити.

-от ми і знову зустрілись.

-привіт Лео-він так подивився в мої очі, я зробила йому боляче, ніколи не пробачу собі цього.

-як твій Стів?

-мій?

-ти ж зраджувала мене з ним, чи не так?

-хто тобі сказав такі дурниці? Це не правда!

-хіба він не прилетів з тобою?

-зі мною, але лише , як друг, і лише для того , щоб підтримати.

-то між вами нічого нема?

-щвичайно ні.

-чому ти ппоїхала?

-я не можу тобі цього сказати.

-чому?

- є причина, пробач, але ми не можемо бути разом.

-та що це коїться? Знаєш , що я пережив? Як ти могла, я ж любив тебе! Ти мали одружитися!!!

-пробач.

-після пари він злий швидко вийшов з аудиторії, мене роздирало все в середині, я не могла на це дивитися.

Після пар я вирішила все ж таки піти сама , без Стіва, але коли я вийшла , то побачила, що Лео бив Стіва.

-покидьок, як ти міг? Ти ж був моїм другом.

-Лео, ми не зустрічаємось, треба було поїхати по іншій причині, зрозумій.

-що треба було? Ти йому змогла сказати, а мені ні, зрадники, ненавиджу вас.

-він повернувся і пішов геть. А я впала і почала ридати, він ніколи мене не пробачить.

-Аманда, не плач, так буде краще всім.-сказав Стів.

-ні, не всім! Мені краще не буде, Лео краще не буде, чому ми маємо страждати через чиюсь дурість? Це не справедливо, я не можу без нього, він моє все.

Не знаю, як я змогла дойти додому, сил зовсім не було, всередині лише пустота.

Ввечеорі прийшов Стів.

-що сталося?

-я не можу більше дивитися, як ти страждаєш, тому скажу правду.

-яку?

-Крістіни більше нема, вона розбилася.

-чому ти мовчав?

-я думав, ти покохаєш мене.

-як ти міг так вчинити? Я вірила тобі!