Від лиця Аманди:
Сьогодні я , як завжди прокинулася в 07:00 і йду вдіватися.
Я одягнула чорні джинси , і голубу блузку,а волосся я розпустила, Стіва я вирішила не чекати і не звходила до нього, а просто пішла пішки. Увімкнула музику на телефоні, одягнула навушники і пішла.
Він мені почав багато разів дзвонити, я не витримала і все ж таки підняла.
-чому ти стільки дзвониш?
-Аманда, де ти?
-яка різниця?
-пробач мене за вчорашнє, я просто хотів захистити тебе. Ти мене пробачиш?
-ну добре.
-де ти?
-я недалеко від дому, йду по алеї в універ.
-добре, почекай мене, я зараз буду.
-добре.
Через 10 хв він вже був на місці, і далі ми їхали разом.
-давай сходимо сьогодні кудись.
-вибач, але я не хочу .
-я розумію, що тобі важко, але не віддаляй мене від себе.
-Стів, я не хочу тебе ображати, але я ще досі люблю його, я ніколи не зможу пробачити собі, що покинула його. Стів, ти дойстойний кращої дівчини.
-мені не потрібна інша, я кохаю тебе.
-пробач, але я не можу.
*****
Коли я зайшла в аудиторію, то побачила, що Джесс сидить з Марком, а Джеремі сам, але я не хотіла сідати з ним, тому пройшла далі і сіла сама.
-привіт Джесс, як ти?
-привіт, чудово , а ти?
-добре.
-чому ти вчора так швидко пішла, я навіть не побачила коли саме.
-мені стало недобре і я пішла додому .
-як ти зараз?
-все добре.
Через 10 хв після початку пари в клас зайшла директорка.
-добрий день студенти, у вас в групі з'явився новий студент , знайомтесь- Лео Ввнчестер.
ВИ ЧИТАЄТЕ
Преграды нашей любви
RomanceІсторія про любов і боротьбу. Легко нічого не доб'єшся, потрібно немало зусиль , щоб здобути щастя. Легке і безтурботне життя завжди рано , чи пізно закінчується, і потрібно показати, чого ти вартий.