Преграды нашей любви

Частина 2

Ось і закінчилось літо. Ці канікули я провела у своєї бабусі Анжели , татової мами. На жаль цього року бабусю Софію, я змогла відвідати лише на цвинтарі, тому що минулого року її не стало...

Сьогодні перший день навчання. Я неохоче встала з ліжка, але спершу вимкнула будильнтк. Потім я пішла вмиватися, почистила зуби і пішла в душ. Теплі краплі води вмить привели мене до тями, і вся втома пройшла. Вийшовши з ванної , я стала перед шафою, і почала вибирати , що мені одягнути. Мій вибір випав на плаття голубого кольору, трохи вище коліна.

Спустившись з другого поверху на перший, я пішла на кухню, підійшовши до холодильника, я побачила приклеяну записку, на ній писало:

"Доню, сьогодні мені треба було раніше поїхати на роботу. Будь ласка будь сьогодні ввечері О 7 вдома, у мене є для тебе важлива новина. Цілую, тато."

Цікаво, що за новина? Мабуть дійсно щось важливе, якщо тато просить бути вдома, ну гаразд тату, я тебе не розчарую.

Швидко поївши, я взяла сумку і пішла до школи. По дорозі я зустріла свою найкращу подругу Марго, ми з нею навчаємось в одному класі.

-Привіт Амандо.

-Привіт Марго, рада тебе бачити.

-Гарно виглядаєш , люба.

-Дякую, ти також. -Подруга була одягнена в рожеве плаття вище коліна, воно їй дуже личило до її фігури, і до зелених очей, а її каштанове волосся легко спадало на спину.

-Кріс і Адам вже чекають нас біля школи.

-Гаразд , ходімо.

Ось ми вже зайшли на територію школи, і побачили усміхнених хлопців. Кріс світловолосий красень з голубими очима, мрія кожної дівчини, так само і Адам, але в нього каштанове волосся, і карі очі. Кріс подобається Марго, і мені здається, що Марго йому також до вподоби, на мою думку скоро вони будуть разом, а мої відчуття мене ніколи не обманюють, то дуже скоро саме так і буде.

Щодо мене, то я вільний птах, у моєму серці зараз нікого немає.

-Привіт дівчата.

-Привіт хлопці.

-Ви чули, що в суботу, у Стіва Гарісона буде вечірка?

-Так, він нам казав.

-То як, підемо?

-Звісно. -Сказала Марго.

-Я не знаю. -я вечірки не дуже люблю, але на відміну від мене Марго їх обожнює.

-Аманда, ходімо, буде кламно- сказала Марго, і зробила свої фірмові щенячі оченята.

-Уф, ну гаразд, хіба ж я можу тобі відмовити?

-Звісно ні - усміхнувшись у всі 32 прощебетала подруга.

-Ходімо на урок, бо запізнимося.

Перед уроком, як завжди, я підійшла до свого шкафчика, щоб взяти книжки. Відкрила його, і побачила записку:

"Яка ж ти сьогодні гарна, твоя краса мене засліплює, дуже хочу з тобою ближче познайомитися, побачимось в суботу на вечірці..."
Твій, Anonim😘

Цікаво хто ж це може бути? Думки біжать одна за одною.

-Аманда , ти йдеш?

-Так Марго, я вже біжу.

Усі уроки пройшли досить швидко, але мені ніяк з голови не йшли всі ці думки. Хто цей Anonim? В мене навіть здогадок немає щодо цього. Що ж тепер уроки закінчились, потрібно йти додому, готуватись до вечері.

Всю дорогу додому я йшла поринувши в свої думки. Зайшовши в будинок я поїла, і пішла в свою кімнату. Перед тим як робити уроки, я вирішила зайти в Facebook.
У мене було 3 нових повідомлення від Марго, Адама і... Anonim?

Margo_) : Привіт, я надіюсь ти не забула про вечірку? Не передумала йти?

Amand@ : Привіт, ні, я йду, все в силі.

Margo_) : Ти найкраща.

***

Adam# : Привіт, я хочу запросити тебе на вечірку, підеш зі мною?

Amand@ : Ну я не знаю, я обіцяла Марго, що піду з нею.

Adam# : Її запросить Кріс, ми домовились.

Amand@ : Добре, тоді я згодна.

Adam# : Дякую)))

***

Anonim$ : Привіт красуне, ти отримала мій лист в школі?

Amand@ : Так, дякую за компліменти, але хто ти?

Anonim$ : Дуже скоро ти дізнаєшся...