Любов на кінчиках кликів

3 частина

-Ну тоді ходімо я теж зранку не встигла поїсти.-весело сказала Діна.
Я махнула головою і встала ми дійшли до сходів на перший поверх (поверхів було чотири)і тільки зійшовши зразу ж повернули на право їдальня не була великою ну і маленькою її назвати було тяжко.
-Ти йди вибирай столик а я зараз принесу перекусити.
Я махнула головою в знак згоди, я вибрала столик біля вікна, а Діана тим часом вже вибрала якісь бутерброди і сік.
-Ось це тобі, я надіюсь ти любиш персиковий сік.
-Дякую, я його дуже люблю.-усміхнулась я.
Ми сидимо спокійно їмо нікого не чіпаїмо і тут у вікно біля нашого столика щось летить чи то м'яч а бо щось інше я зрозуміти тоді не змогла. Дзвін побитого стікла. Свист. І я непритомнію...
______________________________________________________
-Єй як вона.-спитав якийсь голос.
-Ти ідіот ти зівсьої сили в дарив по тому злощавому м'ячу ,ти розбив стікло в столовці, і ти же питаєшся як вона.-кричала Діна. Вона тільки-тільки перевелась і в перший день і на голову її звалюєшся ТИ!
Я легенько привіткрила очі і побачила таку картину сидить Діана на табуретці біля мене, а біля неї стоїть високий брюнет і дивився на Діну з не довольним видом і трішки винуватістю
-Ну я ж не вбив її.
-Ще цього не хватало ти хоть знаєш що говориш!
-Але я справді не хотів.-оправдовувався хлопець.
Я більше відкрила очі і хлопець замітивши це повернувся що вийти і кинув:
-Поговоріть а я пішов.- і додав тихіше. вибач...