Ми сіли у авто і Лука знову почав розмову.
- Потрібно буде тебе повторно показати нашому сімейному лікареві.
- А...що...та не потрібно, я в порядку.
- Не заперечуй!
- .....
- І ще дещо...
- Що саме?
- Той юнак, це, часом, не Тео Лаб'єн?
- Так, але звідки ти....
- Не спілкуйся з ним більше.
- Що!? Що ти маєш на увазі?
- Те що я й сказав, «не спілкуйся». Думаю, твій батько підтримає цю думку.
- З якого це дива я повинна слухати те, що ти мені кажеш.
- Це для тебе ж краще.
- ....
- У сім'ї Лаб'єн зараз твориться казна що...
Я не зрозуміла, що Лука мав на увазі і просто дивилась у вікно машини. Коли ми уже були вдома мене відразу ж повели до лікаря. Як з'ясувалося, у нашому будинку є спеціальний кабінет, зовсім схожий на лікарняний.
- Ну...що ж, нічого страшного. Через пів години біль пройде. Можеш іти до себе в кімнату.– Говорила жінка на їм'я Силія, вона наш сімейний лікар, і живе з нами в одному домі.
- Зрозуміло...- ....Тебе ще щось турбує?
- Е....ні...це не так вже й важливо.....
- .....
- Хоча, дозволите задати вам запитання?
- Ну, питай.
- Ви....також вампір.....?
- Ні.
- ...а хто тоді?
- Довго розповідати.
- Будь ласка)
- Ну...сумна історія... Спочатку я була звичайним янголом, поки не закохалася у одного демона. Я думала, що це взаємно, але, як з'ясувалося, він тільки грав зі мною. Але я зрозуміла це занадто пізно. Мене вигнали з Раю і вчепили ярличок «грішного ангела». Дракула приютив мене, коли усі від мене відріклися...
ВИ ЧИТАЄТЕ
Змішана кров
Teen FictionЯкщо вам подобаються історії про: вампірів, перевертнів, ангелів й іншу містичну нечість, то ця історія як раз для вас)