Розділ 12

47 3 0
                                    

      Я якось досиділа останні уроки, продзвенів дзвінок і скинувши всі речі у рюкзак я попрямувала до головних воріт. Сіла в авто, яке уже чекало мене. У салоні сиділи Коді і Тоні і щось весело обговорювали, Коді навіть трохи посміхався, що було дивно. Але я перевела свою увагу на бокове вікно і дорогу, поринувши у свої думки.

Коли ми приїхали я пулею вилетіла з авто і попрямувала у свою кімнату. Тоні щось хотів у мене спитати, але я не надала цьому особливого значення і просто проігнорувала його. Діставшись пункту призначення, зачинила двері і ,безсило притулившись спиною, сповзла вниз. Спершись головою на коліна я просиділа декілька хвилин у тиші. Почала прокручувати події сьогоднішнього дня. Намагалась згадати усе з тієї ситуації: те, що він сказав, інтонацію, його вираз обличчя при цьому... Я чітко пам'ятала кожну мить, так чому ж таке враження, що це був сон... Обличчя оповив істеричний сміх, по щоці пробігла сльоза.

— Хаха-х, а що ти думала? Він скаже, що це взаємно? Наївна.

Я знову почала сміятись, ще більше розплакавшись. Намагаючись припинити плач я перейшла на схлипи. Вдих, видих. Я.. повинна не подавати вигляду, що щось трапилось.

Раптом у двері хтось постукав.

— Еліз, ти в порядку?

— А? – це була мама, я швидко розтерла залишки сліз по щокам і відповіла не відчиняючи дверей. – Так. Я в порядку. А що?

— Просто.... Тоні сказав, що ти їхала якась сумна і коли хотів спитати ти побігла в будинок.

— А...це....просто...задали багато домашки от я і поспішила в кімнату. Там роботи – до ночі певно сидіти буду.

— Ну...тоді гаразд. Якщо щось потрібно ти кажи.

— Добре.

Фух пронесло....

Потім я намагалась не згадувати ту ситуацію з Тео, але все рівно на душі ніби залишався якийсь вантаж....

На ранок першими кого я зустріла, це були мої почервонілі очі та темні кола під ними. Трохи приховавши цей недолік, я спустилася на низ для сніданку. Усі були в зборі. І схоже, що моє маскування не дуже допомогло.

— Що з тобою? – Запитав Тоні.

— Ем...та нічого, пусте. Просто вчора досить довго сиділа за навчанням от і не виспалась.

You've reached the end of published parts.

⏰ Останнє оновлення: May 30, 2020 ⏰

Add this story to your Library to get notified about new parts!

Змішана кровWhere stories live. Discover now