Мій хлопець демон!

Скоро зовсім скоро!

Я пішла в кімнату, і зібравши речі пішла додому..... Я була вже в дома. На кухні, була мама, і коли я зайшла на кухню то вона мені зраділа. Обнявши маму, я почувалася добре. Потім тато зайшов, і теж обняв мене, я в той момент була така рада їх бачити, але я хотіла дізнатися правди про себе.....
Наступний день.
Я прокинулась, і взяла телефон в руки як мені хтось подзвонив.

-Алло?-з сумнівом мовила я

-Це Юля Сайко?

-Таак, а хто ви?

-Я вам допоможу знайти вашу маму.

-Маму?!

-Так, я знаю де вона зараз.

-Стоп, а навіщо вам мені допомагати? Я вас даже не знаю!

-Не хвилюйтеся, ми скоро зустрінемось....

Він далі поклав трубку, я була в шоці. Моя мама жива, але хто це міг бути, і головне звідки у нього мій номер? Дивно... Я встала і пішла приймати душ. Вийшовши з душу, я попрямувала до шафи. Обравши ідіальний лук, я пішла на кухню. Там була мама, яка готувала сніданок(ну як завжди)

-Привіт, мам!

-Привіт, доню. Виспалась?

-Да!

-Сьогодні скільки уроків?

-4. Ма, а це....скажи а якщо я знайду маму, то ти не обідишся?

-Доню, з чого це я маю обіжатися?-вона була схвильована, і говорила по мало

-От, і добре. Всьо мені час іти. Бувай!

-А якже сніданок?!

-Я в школі поїм!

Я вибігла з кухні, і тут я не побачила Марка і вдарилась головою об нього.

-Куди ти преш!

-Юля? Коли ти прийшла?

-Вчора. Ти де був цілий день?

-Я був з друзями. Ти в школу?

-Так

-Давай я тебе підвезу.

-Ну добре. Пішли.

Ми вийшли з будинку, і пішли до машини. Через декілька хвилин ми були коло школи. Вийшовши з машини, я пішла вперед, а Марк чекав на когось. Я вже була в класі, і не замітила, що хтось кинув мені папірчик на стіл. Я взяла його, і почала читати в думках.
-Юля, сьогодні біля кафе на 14:30.
Хто це міг написати?..... Дивно..... Може це той загадковий хлопець написав який мені вранці дзвонив?.... Не знаю....
Я сіла за парту і почався урок..... Всі уроки закінчилися, і я могла бути вільною. На годиннику показувало 14:20, у мене ще 10 хвилин. Я пішла пішки до кафе..... Через 10 хвилин. Зайшовши до приміщення, я оглянулась і побачила.....