Мій хлопець демон!

Друзі чи вороги?

...я була ще в класі. До перерви лишалися лічині хвилини. Я не могла зосередитись на уроці....(Дзень-Дзелень) нарещі! Я поскидала підручники та зошити в рюкзак, і пішла до виходу. Я була на коридорі, і я захотіла піти до брата в клас. Я зайшла в 11-А клас, і побачила як майже всі дівчата були коло нього. Я підійшла блище, і Марк мене замітив, та підійшов до мене.

-Щось сталося?

-Нічого не сталося. Я зайшла, бо не знаю де кабінет Фізики.

-А ну пішли я тобі покажу.

-Пішли.

Ми вийшли з класу, і пішли темним коридором...... Ми вже були біля класу. Марк мені показав де кабінет, і я зайшла до нього. Там як завжди було багато народу. Я пішла на задню парту і сіла. До мене підійшла дівчина. Вона була гарною, її обличчя було немов у немовляти.

-Привіт. Я Аня, а ти?

-Рада знайомству, а мене Юля.

-Я теж рада знайомству. Це ти новенька?

-Так, а що вже всі знають?

-Ти б знала яка у нас школа.... А ти де навчалася?

-В Лондоні.

-А значить ти не знаєш...

-Про що?

-Ну....про ангелів та демонів.

-Ангели та демони?

-Так, напевно ти наполовину ангел?

-А з чого це?

-У тебе чисте серце.

-А звідки ти знаєш?

-Я наполовину ангел, і відчуваю.

-Круто! А чому я нічого не відчуваю?

-Я не знаю. Я ще вчуся бути ангелом. Ти запитай Вікторію Карпову. Вона скаже тобі...напевно

-А де вона?

-Вона он там....(вона показала на вікно) давай я тебе з нею познайомлю?

-Давай.

Вона пішла за Вікою, а я взяла телефон у руки і подивилася котра година. Година 10:00. Зараз мав бути урок, а Ані досі нема. Я побачила як в клас зайшов вчитель Фізики(його звали Іван Іванович, він викладав суровими методами. Жах, який!) він зайшов і всі були біля своїх місць. Я замітила, що буду сама сидіти.(це було прекрасно). Вчитель розпочав урок...... Минули всі урокі, і я з радісним поглядом пішла до виходу. На мене вже чекав біля машини Марк. Я підбігла до нього, обняла та сіла в машину....

Pow Віктор: Я був ще в школі, біля входу до приміщення. До мене підбігає Вікторія із дивним виглядом лиця.

-Чого тобі?

-Віктор, ти тут фігньою страдаєш, а наша новенька...

-Що?

-Вона скоро дізнається хто вона на справді.

-А хто вона?

-Вона ангел.

-Що?

-Так, вона ангел, але Аня сказала що вона наполовину ангел. Значить скоро розпливеться вся правда.

-А мені то що.

-Як це що? Вона принцеса загубленного королівства.

-Стоп! Як це? Її батьки король Річарб та королева Дафна?

-Так-так. Ось про що я хотіла сказати.

-Значить скоро мої батьки знайдуть її.

-Чекай що? Про що ти?

-Га?... А та нічого. Іди ліпше до своїх ангелів, а я пішов.

Я пішов до своєї машини. Мені не хотілось щоб батько забрав Юлю....