Мій хлопець демон!

Допомога Ендрю

*Наступний день*

Я ще була в лікарні. До мене приходив Віктор. Він хвилювався за мене, і завжди веселив мене. Сьогодні мене виписують і я рада. До палати постукали, і зайшов лікар.

-Доброго дня, як ви почуваєтесь?

-Набагато краще. Коли мене вже випишуть?

-От, я і зайшов це вам сказати.

-О, тоді я можу подзвонити щоб мене забрали?

-Так, а я через 10 хвилин прийду.

-Допобачення.

-Допобачення.

Він вийшов, і я пішла дзвонити Віктору щоб мене забрав.

-Алло.

-Привіт, а у мене для тебе гарна новина.

-Яка це?

-Мене виписують! Можеш приїхати за мною?

-Я б зрадістю, але я вирішую питання з бізнесом. Я відправлю Ендрю до тебе.

-Ну добре.

-Всьо я тебе цілую пака.

-Пака.

У мене настрій зіпсувався, і я лише сиділа в палаті.
Через 10 хвилин. До палати постукали і я зайшов лікар.

-Так, Юля ви можете тепер іти додому.

-Дякую.

Він просто усміхнувся і пішов. Я лишилася в кімнаті одна.
Через 30 хвилин. Я стояла на виході біля лікарні. До мене підїхає машина. Вона була чорною. До мене вийшов Ендрю і сказав.

-Привіт, мала. Сідай.

-Привіт.

Я сіла і ми поїхали. В дорозі ми сиділи мовчки, але я порушила мовчанку і сказала.

-Ендрю, а чому Віктор не приїхав?

-Він не зміг через бізнес батька.

-Понятно.

-Юля, я ж знаю що у вас щось є з Віктором.

-Це не твоє діло.

-Ой, вибач, але чому ти так змінилася після того як в лікарні попала?

-Мені здається що не змінилась.

-Це твоє діло, але у тебе енергетика не та.

-Про що ти?

-Я про ангелів та демонів.

-Чому ти подумав що я змінилася?

-По-перше, ти стала більш упевнена. По-друге, ти стала набагато цікавіша. По-третє, ти стаєш схожа на демона.