Мій хлопець демон!

День як день

Pow Юля: Я лежала в своїй кімнаті, і читала книгу «Сутінки». Мені було цікаво читати книжку. У двері постукали.

-Доню, вийди на коридор.

-Я зараз.

Я поклала книжку вбік, і підбігла до дверй, і побачила тата.

-Що таке?

-Доню, ти ж знаєш, що ми тебе відправили в школу де навчається Марк.

-Ну?

-Ну от там не люди, а...(перебивши тата сказала я)

-А ангели і демони. Я знаю.

-Знаєш? Звідки?

-Мені нова подруга сказала.

-А...ну тоді добре.

-Це все?

-Так, доню все.

Я зайшла назад в кімнату, і взявши назад книжку то мені перехотілося читати. Я взяла телефон, і зайшла у Вк. У мене було 15 повідомлень. Я погортала вниз, і побачила, що Віктор Вандуман мене додав в друзі. Я була в шоці! Ну звісно в шоці бо ми лише 1 чи 2 рази бачились. Я прийняла заявку, і відправила СМС-ку.

-Привіт, чого ти добавив мене?

-Хай, а що не можна?

-Можна, але об'ясни чому?

-По-перше: ти ангел, і дружити з ангелом у мене добрі стосунки, по-друге: твоя подруга Аня моя подруга, а по-третє: ти для мене більше ніж дружити.

-Чекай що! Я тобі подобаюся?

-Ну.....можна сказати, що так.

-А чому ти був такий холодний до мене, коли я сіла біля тебе?

-Не знаю

-А.....ну це були мої всі питання.

-Ок.

Я вийшла з мережі. Годинник показував 18:48. Я пішла у душ. Теплі краплі води мене освіжали. Я завилася в рушник і вийшла з ванни. Я була лише в рушнику, і як назло на мене іде Марк. Він баче як я іду і спеціально роби підніжку, а я не замічаю і падаю. Рушник злетів з мене, а я так і лежала на землі. Марк лише подав руку і почав ржати з мене. Я звісно горда і сама встала, і підняла рушник, і спиною стала перед ним. Окутившись в рушник, я подивилася злим поглядом на нього і пішла в свою кімнату.

Pow Марк: Бля, нашо я це зробив? Юля напевно думає що я якийсь збочинець. Чорт, але вона така гарна! Стоп! Я лише брат, а вона сестра! Я не можу так вчинити з нею.

Pow Юля: Я скинула з себе рушник, і підійшла до шафи. Я вибрала чорний топ, білі штани та взула білі балетки. На голові я заплела дві косички. Всьо, я готова! Я вийшла на коридор, і пішла на кухню. Там мама як завжди готувала вечерю.

-Мам, що готуєш?

-Макарони з сиром та салат з овочами.

-Мам, тобі допомогти?

-Так, доню допоможи нарізати огірки та помідори.

-Добре, зараз все буде готово.

Я взяла огірки та помідори, і стоячи різала овочі на столі. На кухню приходить Марк. Він баче що я не в найкращому настрою, і все одно підходи до мене, і шепотом говори.

-Юля, вибач мене. Будь ласка, сестричко.

-Марк, я тобі не пробачу.

-Юля, а якщо я почну тебе лоскотати?

-Не бачиш, у мене ніж в руках.

-Пробач мене, Юля. А то почну лоскотати.

Від підходить заді мене, і починає лоскотати, а я з ножем в руках не можу зупинитися сміятись. І тут я.....