Він мертвий.Як це зрозуміти?Як в це повірити?Як бути без нього? Як?!
Це не одна з банальних історій про любов і хепі енди.Це історія , яка вириває моє серце зсередини завжди , коли я згадую про головного героя - мого брата Антона.
Він - найрідніша л...
Антона давно не було в селі і його друзі теж хотіли з ним побачитись , звісно.Тому , коли я прокинулася , вони вже були в нас. Я одягнулася і вийшла до них. Всі його друзі мене любили.Антон з Максімом завжди гляділи нас з сестрою. А коли Евеліна померла , то я частенько гуляла з Антоном і його друзями. Я сіла біля Антона на порозі під стіною нашого будинку - Бачте, як заскучала.Ой ця сеструха, - і починає терти кулаком мою голову. - Ну Антон!Не роби так. - Мене це завжди дратувало , бо дуже заплутувалося волосся.А от Антон завжди так робив , коли хотів мене помучити Всі почали сміятись.Вийшла мама - Покажіть хоч фотки,бо я вчора зла була , - і поки я шукала телефон , то мама вже встигла розказати усім , які в неї погані діти. Фото мамі сподобались. - Тут Кароліна така щаслива...І Антон посміхається.... Ми знову зробили фото. Таке дурне селфі, як сказала мама. Я виставила в Інстаграм з підписом "Це щось більше , ніж просто любов"
Йой! Нажаль, це зображення не відповідає нашим правилам. Щоб продовжити публікацію, будь ласка, видаліть його або завантажте інше.
❤❤❤
І
справді , любов до Антона не можна зрівняти ні з чим.Він найкращий брат у світі. З Максімом завжди були якісь конфлікти , а з Антоном ми максимум дурачилися. Він мене теж дуже любить, я знаю. Ми знаємо один про одного все.Він завжди мені допомагав.От як його можна не любити?
