Пройшов тиждень. Думаєте , мені стало легше?
Ні. Я так само ходжу до Антона , а вночі просинаюся і роблю дві кружки чаю. Я чекаю Антона. Він завжди приходив. І зараз чекаю. Чекаю і його все нема. Він не йде додому. Ніколи не приходить.
Сьогодні в мого Антона день народження і до нас прийшли його друзі. Тільки замість святкування всі ідуть на цвинтар. Це так має бути? Хіба тут він має всіх чекати? Вони говорять , що він хороший і ніхто не вірить в його смерть. Звичайно! Я ж теж не вірю. Мій Антон вічно живий. Він завжди зі мною. Він не міг померти. Мені і досі здається що я живу у сні і все це брехня. А мій Антон живий. Він поряд. Я відчуваю , що він поряд. То й що , що ви його не бачите? Я відчуваю
ВИ ЧИТАЄТЕ
Рідний.Більше,ніж любов.
Non-FictionВін мертвий.Як це зрозуміти?Як в це повірити?Як бути без нього? Як?! Це не одна з банальних історій про любов і хепі енди.Це історія , яка вириває моє серце зсередини завжди , коли я згадую про головного героя - мого брата Антона. Він - найрідніша л...
