"Проклятий Спадкоємець"

Розділ Третій

Карета нешвидко їхала біля невеличкого селища. Декілька земляків звернули увагу на дорогий транспорт, неочікуючи побачити емблему роду «Лорфар», себто королівського. Проте, його представники керують невеличким королівством Норбур.

Ним керував Ральф Добрий, рідкий за характером монарх: стриманий, співчутливий, без великої гордині. На їх континенті існує ще величезна імперія, котра після смерті Генріха Кривавого, добре посилилась та встановила новий порядок. Інших рас просто відпускали, тепер королі і королеви збирались на нейтральній території в центрі континенту, щоб уникнути змов і непотрібних посередників.

Проте, це не зробило людей менш жадібними. Імперія готова була забрати землі Норбуру собі, але молодша донька Ральфа – Зоя, була нареченою Драко. Астарнія залишилась добре розвиненою в плані армії, тому імператору довелось зупинити цю операцію майже відразу, як це стало відомо. Напевно дуже образливо.

Золотоволоса Зоя прикрила очі, сподіваючись ще трішки по спати, доки вони доїдуть до столиці Астарнії. Вдягнута принцеса була в світло-пурпурову сукню. Вона виглядала каплю старше ніж на свій вік, себто п'ятнадцять років, але це їй навпаки личило. Дівчина вже б задоволено спала, бачучи сни про безмежні простори диких долин, але її жорстоко збудили.

Її матір Елена, також білявка, якось злякано дивилась через вікно на велике поле. Зоя також перевела свій каро-блакитний погляд у той бік. Сонце ще високо сяяло в небі, де-не-де ходила худоба, а селяни перевозили на візка різноманітні речі: від їжі до зброї.

-Що таке?-поцікавилась Зоя поправляючи довге волосся.

-У своєму листі Річард писав про можливих грабіжників, що можуть ховатись у лісі біля цих земель,-занепокоєно відповіла жінка не відриваючись від спостереження за тим, що зовні карети.-Звісно, я вірю, що він вже розібрався з цією проблемою до нашого майбутнього прибуття. Проте, справ у нього вистачає.

На обличчі принцеси з'явилась лукава осмішка.

-Я знаю, що ти сумуєш за майбутнім зятем, але називай його на ім'я, не соромся моєї присутності, я не ревнуватиму.

-Юна леді!-трішки повисила голос матір, від чого дівчина зніяковіла, але посмішка нікуди не зникла.-Кхм. Як я й сказала, коли ми від'їжджали: Постарайтесь не наробити різних... вчинків та не порушити більшу частину законів. Твій Драко відомий свою норовом, думаю, навіть серед інших рас.