"Проклятий Спадкоємець"

Розділ Четвертий

Коли великі ворота відчинились, карета зупинилась, а дворецький відчинив двері. Дві білявки, різні за віком, спокійно вийшли з неї та попрямували за покоївкою, яка тільки підійшла й підкликала їх. Зайшовши всередину, всі почули, як вхід у замок швидко зачинився.

Зоя помітила, що колір замку трішки змінився. Точніше до нього додався ще один, схоже вони це доробили декілька місяців тому. Тому що минулого року, сім'ї Лорфарів довелось їхати на зустріч з Данирами, для обговорення майбутніх планів та весілля, у маєток біля столиці, а не сюди. Хоч тепер цю будівлю і можна назвати подібною до колись величної, минулої версії, проте, не завжди щось нове добре гармонує з старим.

«Як Драко і король Річард, наприклад,»-підмітила Зоя, згадуючи, що деколи батько та син навіть під час свят могли покритикувати один одного. Швидше Річард шукав причину. Які б почуття в неї не були до принца, вона мала визнати, що навіть насліднику треба знати міру. До того ж, вона дуже поважала Річарда Справедливого. Адже відбудувати ціле королівство після війни з ордою драконів, не дати магам скористатись можливістю та захопити Астарнію і ще краще зміцнити кордони. Точно може не кожен король, якому це випало в молодому віці.

Коли матір з дочкою йшли по коридору, до них підійшла королева Емілія. Елена щиро посміхнулась і дві королеви схилили голови в знак пошани. Після цього вони обійнялись. Зоя відчула, що її вгортають у це дійство.

Обернувшись, золотоволоса зустрілась поглядом з Елеонорою. Подруга радісно розглядала гостю, показуючи цим, як сумувала. Зоя також не стримала посмішки і обійняла володарку зелених кос. Дівчата пішли за своїми мамами, з ентузіазмом готуючись почати діалог.

-Як ти?-встигла спитати першою Елеонора.

-Хочу спати, а загалом чудово, а ти?-поцікавилась Зоя встигаючи по дорозі розглядати різні картини.

-Також,-кивнула зеленоока дивлячись на неї.-Велнерія недавно одружилась з нашим минулим глав-міністром Клайдом. Я рада за старшу сестру. Правда, тепер ми не будемо часто бачитись. До речі, знаєш що?

Зоя підняла брів.

-Слухаю?

-Ще одну мою сестру Маю в майбутньому одружать на Френку.

-Що?-здивувалась Ларфор, але не зупинилась.-На тому вискочці з роду Монде? Він ж молодший за неї на років дев'ять-десять, чи не так?