-Ти впевнений? -питає Річард сидячи на троні і дивлячись на високого графа з тростю, який стояв перед ним.
-Якби це сказали тільки ті троє солдат – я б не говорив про це зараз з тобою,-спокійно відповідає аристократ й поправляє рукавицю.-Сам не очікував, що Дарактонія посміє повернутись. Хоча, може це всього на всього один дракон? Описи з інших сіл подібні. Перше вважалось, що це галюцинації тих, хто бився колись, проте, не по всій ж Астарнії.
-Невже старі символи та бар'єр не можуть стримати одного з них?-підняв брів Справедливий переводячи погляд на іншу персону.
-Кількість магів зменшилась, може тому руни і анти-драконячі закляття втратили свій вплив,-сказав глав-міністр Нік Гройслін.-Ми не зможемо зібрати магію з чаклунів зараз. А зброї з драконячих кісток у нас вистачить лише для четвертини армії.
Монарх знову перевів свій темно-карий погляд на Ватена.
-Що пропонуєш?
-Ну точно не чекати, доки цей монстр когось вб'є, але не луками та стрілами нам з ним битись, можливо наші нові гармати підійдуть?-запропонував Людвіг.
-Пам'ятаю, коли я був малим хлопчаком, то на наш з батьком корабель напав всього один ящір і не були результату з обстрілу, він просто відступив,-задумливо сказав Річард.
-То нехай просто забереться з відси, коли полетить знайдем спос...-договорити Августу де Фаррьєру король не дав.
-Їх зупине лише смерть!
Зібрання ніяково затихло від щирої ненависті в голосі Данира-старшого. Напевно після тієї війни він щиро не хоче її повторення та панічно боїться залишати ворогів живими. Йому довелось побачити, як вмирають його люди, невинні селяни, піти на союз з самим Дедхратом. Це все відбулось не для того, щоб зараз Астанія знову стала ціллю.
Драко переглянувся з Френком і своїм двоюрідним братом Лео. Останній був блондином вищим за нього на голову, з гострішими рисами обличчя та світло-небесними очима. Сьогодні молодим представникам знаті дозволили бути присутніми. Достатньо дивно, адже тема більш ніж серйозна та нова для них. Напевно, дорослі вирішили, що подібний досвід треба отримувати з молодих років, щоб потім було простіше.
Річард згадав, що Велзевул почав війну через якесь пророцтво та давню образу на Генріха Кривавого. Обоє тирани були мертві. Генерали того війська : Вогняний Кошмар, Корал та Туман загинули. Хіба ще залишився хтось з їх королівської сім'ї, для боротьби з Данирами? Правда, треба визнати, що їх роди воювали на протязі не одного століття, тому не дивно, що це не припиняється.
ВИ ЧИТАЄТЕ
"Проклятий Спадкоємець"
FantasíaОдна іскра породжує полум'я, один вчинок стає причиною війни, а одне слово здатне знищити людину. Навіть не прикладаючи зусиль, випадково, можна зробити щось впливове. Готуючись прийняти відповідальність за те, що твоє життя буде побудоване на важли...