Цей день був не такий як всі інші. Двоє хлопців йшли по полю, хоча булоще дуже рано, навіть сонце ще не встало. - Як думаєш, що нас чекає далі?тихо спитав Ерідан. - Не знаю, та хай там, що ми завжди будемо разом!сказав так само тихо Альтаїр. - Побачимо, ми приблизно знаємо коли втече Петігрю і куди він втече, том можемо спробувати спіймати його!сказав Ерідан. - Звісно можна спробувати, та все одно ми не знаємо точно! - почав Альтаїр - Та спробувати все ж таки варто, як то кажуть хто не ризикує той не п'є шампанського! Ерідан всміхнувся. - Ніби ти п'єш шампанське, проте ти правий нам треба ризикнути адже лише так ми зможемо знайти вихід!сказав Ерідан. - Головне без тих жахливих наслідків!сказав Альтаїр. - Так, не хочу бачити як помирають ті хто мені дорогий!сказав Ерідан. - Я теж!-сказав Альтаїр - Та треба пробумати план дій і бажано не один. Ми ж так і не дізналися на що здатен Петігрю! - Разом ми точно зможемо все зробити!сказав Ерідан. Альтаїр на слова брата лиш всміхнувся. Хлопці не помітили як вийшли до озера.
Йой! Нажаль, це зображення не відповідає нашим правилам. Щоб продовжити публікацію, будь ласка, видаліть його або завантажте інше.
- Як гарно!сказав Ерідан. - Згоден!сказав Альтаїр. Хлопці сіли на камені у озера. Почали прокидатися пташки і співати свої пісні і працювати. Шум води змушував на трохи забути про всі проблеми. - Як думаєш, а якщо ми впіймаємо його, то що нам буде від міністерства магії?спитав Альтаїр. - Точно нічого гарного, перевірено!сказав Ерідан. Хлопці тяжко зітхнули, воно ніяк не моги придумати план, що їм робити. - Можливо якби мама була б тут вона б, щось придумала!сказав Ерідан. - Ерідане, годі її згадувати, її більше немає. Не повернеш все! почав кричати Альтаїр - А тим, що згадуєш ти приносиш мені лише біль і відчай! - Та що з тобою таке? Що ти весь час на мені свою злість зриваєш?! Вона взагалі то була і моєю матір'ю теж том не тобі одному боляче й погано. Ніби ти один весь час страждаєш!сказав Ерідан рідко моментами зриваючись на крик. Альтаїр сам не зрозумів чому та добряче вдарив Ердана. Хлопець схопився за щоку яка палала після сильного удару брата. - Ерідане, я...- невстиг договорити Альтаїр як Ерідан зіскочив з місця і побіг. Ерідан тікав як найдалі від Альтаїра. Йому хотілося побути самому. Альтаїр хотів кинутися за братом, та зрозумів, що Ерідану краще побути самому так він зможе повернутися до своїх думок, що треба було зробити і Альтаїру. Старший з близнюків і сам не знав чому так зробив. Через деякий час коли Альтаїр сам охолов то вирішив піти поговорити збратом. - Ерідан! покликав Альтаїр. Проте відповіді не було. Альтаїр пішов шукати брата. В небі вдарила блискавка, а з нема в будь який момент міг піти дощ. - Ерідан! покликав Альтаї. Знов тиша у відповідь. "Чорттадежвінможебути? Янеможуповернутисясамдодому."-думав Альтаїр. В небі знов сяйнула близкавка і роздався грім. Альтаїр став бігти. Почався сильний дощ. " Чорт, тебещебракувало, де ж Ерідан?"-подумав Ерідан. Альтаїр біг так швидко як тільки міг. Крізь дощ він побачив знайому фігуру Ерідана. Ерідан стояв до нього спиною. Альтаїр кинувся до нього і обняв брата зі спини. - Ал, що ти робиш?спитав Ерідан. - Вибач мене янголе!сказав Альтаїр - Я не знаю чому так взірвався! - Совість замучила?!сказав Ерідан. - Можливо та скажи ти мені пробачиш?спитав Альтаїр. - Побачимо!сказав Ерідан. - Ходімо додому? спитав Альтаїр. - Угу!сказав Ерідан. Близнюки побігли під дощем додому. - Треба ж було, ще палички вдома залишити!сказав Ерідан. - Давай швидше!сказав Альтаїр. Альтаїр і Ерідан побігли настільки швидко наскільки могли. От з'явилася хвіртка і видна арка з троянд. Хлопці швидко відчинили хвіртку і побігли до будинку. Хлопці промоклі донитки і збиралися йти в свою кімнату. Як їх зустрів Сіріус. - Господи, йдіть швидше перевдягайтеся бо ще захворієте!сказав Сіріус. Хлопці швидко пішли до себе. Альтаїр перевдягнувся в чорну футболку з написом: "Царь простоцарь!", і чорні трохи подерті джинси. Ерідан одягнув чорну футболку з написом: " Мотаюнерви! Вамскільки?", чорні джинси. Ерідан сів на своє ліжко, а Альтаїр тихо підійшов зі спини до брата і почав витиратимокре волосся меншого брата. - Я б міг сам!сказав Ерідан. - Знаю!сказав Альтаїр і поцілував брата у вісок. Ерідан хмикнув на це й просто дав брату закінчити свою справу. Альтаїр кинув рушник на підлогу й обняв Ерідана зі спини. - Я люблю тебе!сказав Альтаїр. - І я тебе люблю!сказав Ерідан. Альтаїр міцніше обняв брата. - Задушиш!сказав Ерідан. Альтаїр трохи ослабив обійми.
