19

28 3 0
                                    

Через пів години близнюки спустилися на перший поверх. Всі займалися хто чим.
- Сильно влетіло?спитав Ремус.
- Ні, не сильно!сказав Альтаїр.
- Ви дуже сміливі якщо вирішили вдвох здолати Пожирачів Смерті!сказав Аластор Грюм.
- Це не сміливість це безрозсудство!сказала Німфадора.
- Взагалі то ми просто хотіли вберегти життя іншим, ми бачили майбутнє!сказав Альтаїр.
- Ми?сказав Ерідан.
- Добре ти!-сказав Альтаїр - І ми вирішили, що жертв буде забагато, а якщо ми зможемо зупинити Петігрю і Лестранджів, то ми зможемо врятувати іншим життя!
- Це звісно гарний вчинок, та все ж таки чим ви думали коли пішли на такий вчинок? Ви ж могли загинути!сказав Регіус.
- Я б сказав були в одному кроці від смерті!сказав Ремус.
- Вибачте!сказали близнюки і зробили такі оченята, що серця всіх розтанули, як сніг на весні.
- Що ж треба відправити їх в Азкабан! сказав Грюм.
Белатріса яка була вже не під діями магії хотіла щось зробити та була зв'язана.
- Ви про це ще пошкодуєте малі щенята. Я ще повернуся і тоді вам точно перепаде!кричала жінка.
Ерідан заклеїв їй рот клейкою стрічною.
- Так краще!сказав Ерідан.
- Можливо щоб вони більше не тікали, їх так кинути в Азкабан?сказав Альтаїр.
- Або одразу авадою прибити!сказав холодно Ерідан дивлячись на Пожирачів Смерті.
Всі подивилися на втікачив з Азкабану. В когось читався жах. Звісно хто ж чекав від дитини таких жорстоких слів.

Зірки Сіріуса Блек Where stories live. Discover now