За межами Клану | Фанфик по Котам Воякам

Розділ 3 | Щасливий Клан

— Що ви тут робите? Нащо ви сюди прийшли?! — Не вгавав Ряболап. Він, здавалось, навіть не зрозумів своєї помилки.
— То ви і є Громовий Клан? — Зневажливо спитав чорний кіт з білими плямами. Він не мав нашийника, але смердів Двоногами.
Злотосерда опанувала себе першою:
— Так, але особисто мене більше цікавить, до якого Клану належите ви.
Це мав бути ввічливий натяк на те, що домашнім котам не місце на Клановій території, тож відповідь всіх здивувала:
— Ми? Ми — Щасливий Клан! І в нас є для вас пропозиція. — Гордо сказав чорний кіт. — Я Крук, провідник, а хто у вас головний? Ти, сіра кішко? — Крук впритул підійшов до Злотосерди.
— Ні, не я...
— Тоді цей кіт? — Крук глянув на Золохвоста. — Він твій син?
— Так, але...
— То він провідник?
— Ні, він мій син.
— То твій син не може бути провідником? — Гаркнув Крук.
— Що? — Злотосерда здавалась збентеженою. — Мабуть, вам треба знати, ви могли б поговорити з Срібнозором, не приводячи цілий бойовий загін.
— То вашого провідника звуть Срібнозір, ясно. Я справді хочу поговорити з ним. — Зверхньо сказав Крук. — Але я не випадково привів з собою побратимів — Ми хочемо об'єднати наші Клани, тут і зараз. Залишилось тільки зачекати згоди Срібнозора, а він точно не відмовиться від такої послуги.
Хутро на карку Світлолапки здибилось.
В чому тут послуга?! Об'єднати Громовий Клан зі зграйкою кицюнь?! Срібнозір ніколи не погодиться на таке!
— Нам зачекати тут чи ви проведете нас до НАШОГО табору? — Помітивши, як напружились Кланові коти, Крук продовжив — Розумієте, коти Щасливого Клану завжди ситі завдяки способу життя, тож чому б не поділитися ним з вами? Ніхто не буде голодувати, повірте, ми правитимемо лісом! Якщо ж ви продовжите жити так, як зараз, слідуючи цьому... правильнику, то десятки ваших вояків просто здохнуть з голоду, а Щасливий Клан житиме безтурботно, і врешті ми нападемо на вас, щоб розширити угіддя, а ви будете надто слабкі, щоб захистити їх! Союз дає кожним з нас необхідне: Ви навчитесь нашим технікам полювання і завжди будете ситі, а ми отримаємо постійну територію. Цей ліс таакий гарний! — Крук впритул наблизився до Злотосерди.
В цей момент Ряболап знов подав голос:
— Якщо ви хочете об'єднатись з тими, хто не поважає Вояцький Правильник, то землі Тіньового Клану праворуч від Громошляху, а тут вам робити нічого! Забирайтеся з наших угідь, Срібнозір не стане возитися з безхвостими кицюнями!
Цього разу Світлолапка не встигла заткнути брата...
Своєю могутньою лапою Крук повалив Ряболапа і притиснув до землі, так що новак навіть не зміг пручатися.
— Малий нахаба! Я подбаю, щоб тебе витурили з лісу, щойно Клани об'єднаються! — загарчав Крук.
— Проси вибачення! — Чорний кіт сильніше притиснув Ряболапа до землі, але той, незважаючи на переляк, не сказав ні слова.
Світлолапка заступилась за брата:
— Відпусти його! Варвар!
— Ти ж не думаєш, що ми захочемо
об'єднатися з тими, хто знущається з новаків?! — Це долучився Золохвіст. —  Та не бувати цьому!
Крук в відповідь лише вищирився:
— Миша чекає світанку.
Що за нісенітниця?
Вмить всі кицюні Щасливого Клану підбігли до Громових котів і стали в бойові стійки...
Розпочалась битва.