Світ чудес та магії

Частина 6

В 8:00 продзвонив будильник. Зайнеп встала і одразу пішла на кухню

- О Зайнеп люба, ти вже прокинулася?

- Так

- Сніданок буде готовий через 10 хвилин

- Вибачте, але я не буду снідати

- А чого?

- Я не голодна. Я можу по дорозі щось собі купити

- Добре

- Тоді я піду підберу одяг

- Добре люба - Зайнеп піднялася зайшла в свою кімнату та переодягнулася в джинси та худі. Після цього вона підійшла до столика з дзеркалом та зробила макіяж. Коли вже всі встали та зібралися годинник показував 9:30

- Якраз встигнемо дістатися до Кінгс Кросу - сказав містер Візлі - ну давайте пішли - всі вийшли з Дірявого казану та пішли до машини. Вони виїхали та їхня дорога зайняла 1 годину. І ось вони вже між платформами 9 та 10

- І так діти - почала казати місіс Візлі - першим піде Персі - він встав, різко розігнався та пройшов скрізь стіну. Після нього пішли Фред та Джордж після них Герміона, Гаррі, Зайнеп та Рон, а вже потім Джині. місіс та містер Візлі. Поїзд відбував від платформи через 10 хвилин. Гаррі, Герміона, Зайнеп та Рон сіли за останній вільний вагон. Ну майже вільний. В ньому спав якийсь чоловік

- Цікаво хто це? - зацікавленим тоном спитав Рон

- Професор Р.Д. Люпин - діловитим тоном відповіла Герміона

- І все це ти знаєш

- В нього на валізі написано, розумнику - Герміона фиркнула на Рона та сіла поруч із Зайнеп. Через пару хвилин до них в вагончик приєднався Драко

- Народ, привіт

- Привіт Драко - привітавшись з ним Зайнеп обняла свого друга - як справи?

- Та все добре - сідаючи біля Гаррі та Рона відповів Драко - а в вас як?

- Нормально - відповіла Герміона

- А чого така засмучена? - спитав в неї Драко

- Та розумієш Рон показує з себе розумного

- І я так розумію виходить це в нього дуже погано

- А як ти думаєш - в розмову вліз Рон - якщо ця розумниця Грейнджер крутить з себе не зрозуміло кого

- Так все перестали - криком сказав Гаррі - досить сваритися

- Згодна - сказала Герміона - вибач Рон

- Добре. і ти мене вибач

- Угу

 - А це хто? - зацікавлено спитав Драко

- Професор Р.Д. Люпин - відповіла Зайнеп

- Зрозумів

Дорогою дівчата розмовляли про своє, а хлопці про своє. Професор Люпин продовжував мирно спати. Як раптом поїзди різко зупинився. Вимкнулось світло. Рон помітив що вікна почали замерзати

- Що в біса твориться? - раптом спитав Гаррі

- Не знаю - відповіла Герміона

Гаррі встав і хотів вже вийти подивитися що сталося як поїзд знову рухнувся

- Не вставай - неспокійним голосом сказала Зайнеп

- Що сталося - занепокоєно спитав Драко

- До нас в поїзд хтось сів - зі страхом сказав Рон

Тут двері відкрилися і в проході зупинилася височенна, аж до стелі, постать, закутана в плащ. Обличчя прибульця ховалося під каптуром. Зайнеп опустила очі, і їй похололо в грудях. З під плаща стирчала рука — лискуча, сіра, вкрита слизом і струпами, немов рука покійника, що зогнив у воді... Рука з'явилася тільки на мить. Істота в плащі неначе відчула погляд Зайнеп. бо рука рвучко зникла у складках чорної тканини.

І тут істота під каптуром повільно, хрипучо й протяжно вдихнула, ніби намагалася засмоктати в себе не тільки довколишнє повітря, а й усіх присутніх.

Їх раптом пройняв крижаний холод. Зайнеп перехопило подих. Холод пронизав її тіло, занурився в груди і досяг самого серця...

У Зайнеп очі закотилися. Вона нічого не бачила. Холод накрив її з головою. У вуха ніби ринула вода. Її затягувало вглиб, шум гучнішав...

І тут вона почула віддалений зойк — жахливий, переляканий, благальний зойк. Вона хотіла допомогти, намагалася поворухнути руками, але не могла... густий білий туман вирував довкола неї, всередині неї...