Світ чудес та магії

Частина 38

— Правда? — здивовано спитала Кассі.

— Так, правда, але якщо ти не все будеш робити сама. — застережливо сказав Ремус.

— Обіцяю. А до речі я хотіла тобі де що сказати.

— І що ж?

— В той вечір після всіх подій що трапилося з тобою, тато потрапив на берег озера та навколо нього було повно дементорів. В тому часі я не змогла справитися з дементорами та зомліла. Зі мною також були Гаррі та Герміона. Але коли я повернулася в часі я змогла зробити сильного патронує та відігнала всіх дементорів. — з посмішкою сказала Кассі та глянула на ошелешеного Ремуса.

— Я пишаюся тобою! — сказав він та обняв Кассі.

— До речі моя тварина це фестрал.

— Я читав про це в одній книжці. Люди в яких патронує є фестрал дуже могутні чарівники.

— Сподіваюся.... — сказала Кассі дивлячись в сторону. — Ну я піду, є одна справа.

— Добре, побачимося.

— Побачимося — сказала Кассі та направилася до сходів. Вона направлялася на поле для квідичу. Чи полегшало їй на душі після розмови з Ремусом? Безумовно! Тепер вона не переживала про нього та впевнилася своїми очами що з ним все добре. Її хвилювало тільки те що Фред вважає що їй подобається Седрік. Але нічого подумає та оговтається. Кассіопея сіла на одну з трибун та зробила ковток свіжого повітря. Вона мріяла про те що цього року також здобуде кубок з квідичу. Вона так поглинула в свої думки що не помітила як хтось підкрався ззаду та обняв її. Кассі повернула голову в бік та побачила щасливого Олівера Вуда котрий сів поряд з нею.
— Кассі, все добре? — занепокоївся Вуд коли побачив покраснілі від сльоз очі.
— Так, — сказала Кассі та посміхнулася.
— Тоді чого ти плакала?
— Да так, нічого важливого. — сказала Кассі, а сама подумала над своїми словами. „Нічого важливого? А чи точно сварка з Фредом це нічого для неї?”
Видно ці думки відобразилися на її обличчі, бо коли на неї глянув Олівер він спитав чи все нормально на що вона просто уткнулася в його плече та почала мовчазно плакати.
— Це все через Фреда? — через декілька хвилин спитав Олівер.
— Так. — відстронившись від Олівера сказала Кассі та повитирала сльози. — Йому не подобається те що поруч зі мною завжди є Седрік. Але ми з ним лише друзі і більше нічого... — у Кассі почалася істерика.
— Кассі, Кассі, заспокойся. — сказав Вуд, поклав голову Кассі собі на плече та одною рукою обняв її. — Я знаю що ти допомагаєш Седріку в квідичі і дуже сильно це поважаю. — наголошував на кожному слова Олівер.
— Але ж звідки? — заспокоївшись спитала Кассі.
— Бачив як ви тренуєтесь.
— Зрозуміла.
Вони ще трошки посиділи та разом пішли до Ґрифіндорської вітальні. Пройшовши крізь отвір Кассі одразу пішла до Герміони, Гаррі, Драко та Рона що сиділи в кутку.
— Кассі, а я тебе усюди шукаю! — радісно викрикнула Герміона звільняючи місце для подружки.
— Кассі, — обережно звернувся до Кассі Рон. — ти ж зробила домашнє завдання з Захисту від темних мистецтв?
— Так, звичайно зробила! — без усіляких сумнівів відповіла Касс.
— Дай списати. — з мольбою в голосі попросив її Рон. — Будь ласка!
— Зроблене домашнє завдання в рюкзаку! Зараз принесу. — сказала Кассі, підвелася на ноги та пішла в дівчачу спальню. Через хвилину вона повернулася з зібраним рюкзаком та сівши на своє місце знову, дістала з рюкзака пергамент. — Ось тримай! — сказала Кассі та дала Ронові уже готовий конспект із Захисту від темних мистецтв. Кассі повернула голову в сторону Герміони та побачила на собі її невдоволений погляд. — Що?!
— Обіцяй що це був останій раз. — сердито мовила Герміона.
— Обіцяю.
Через годину вони вже лежали у своїх ліжках та міцно спали.

***

Зранку в восьмій вони вже сиділи за столом у Великій залі та снідали.
— Сьогодні має бути совина пошта. — мовила Герміона.
— Звідки ти це взяла? — спитав її Рон.
— Завжди за два тиждні до Святкового балу прилітають сови.
— До речі так, треба подумати з ким піти на бал. — підмітив Драко.
— Ага, а то не хочеться залишитися без пари. — сумно сказав Гаррі. — А ось і совина пошта. — сказав Гаррі та глянув на стелю.
Звідусіль позлетілися сови. До Кассі підлетіла чорна, маленька сова та сіла їй на плече. Кассі помітила на її лапці лист і був він підписаний просто „Бродяга”
— Від кого це лист? — здивувався Драко.
— Від батька. — сказала Кассі та розгорнувши його почала читати.

„Дорога, Кассі!
      Я дуже за тобою скучив. Сподіваюся що в тебе все добре. Я пишу тобі сказати що я отримав твій лист та те що ти там написала дуже мене порадувало. Ти написала: „Найбільша моя мріє це провести моє день народження з батьком.” Ці слова мене дуже зворушили. Я дуже тобі вдячний за таку мрію і обіцяю що цього року я її здійсню. Під кінець твого навчального року я тобі надішлю лист де конктретніше розповім про один з подарунків. Він напеано буде найщасливіший, але все це згодом. Я дуже сильно тебе люблю. Чекаю вісток!
Від Сіріуса”