Світ чудес та магії

Частина 42

Кассі, Гаррі, Драко, Рон та Герміона сіли за стіл.
— Чаю? — запропонував Люпин.
— Не відмовимося — відповів Гаррі.
Люпин дістав свою чарівну паличку та стукнув нею по  старенькому олов'яному чайнику. З носика чайника вилився чай та розлився по шістьох чашечках. Далі Ремус почерзі ставив чашки на стіл, а Кассі, Драко, Гаррі, Рон та Герміона брали чашки та пили з них чай.
— Так як ви це все зробили? — спитав Ремус та відсьорбнув трошки чаю.
— Ну спершу я пішла.... — почалаказати Герміона.
— До бібліотеки — продовжили за неї Кассі, Гаррі, Драко та Рон.
Герміона на них глянула дуже здивовано. Ремус засміявся  і сказав:
— Ви дуже добре знаєте свою подружку.
— Ну просто Герміона так завжди робить. — сказав Драко та піймав на собі невдоволений погляд Герміони. — Що?!
— Мрже досить мене позорити перед професором Люпином?! — невдоволено відповіла Герміона.
— Ви можете мене називати просто Ремусом. — втрутився Люпин.
Герміона, Гаррі, Драко та Рон глянули на Ремуса де що шоковано.
— Ну, а що? Минулого року ви не розповіли мою таємницю, дізналися про мене багато нового, сьогодні подарували мені дуже гарний альбом спогадів який готували декілька місяців, то чому би вам не називати мене на ім'я?
— Добре. — вівповіла за друзів Кассі. — Я гадаю так буде зручніше.
— Гаразд. — погодилася Герміона.

***

Після двух годиної розмови з Ремусом Кассі, Гаррі, Драко, Рон та Герміона вже направлялися до вітальні, але тут за спиною вони почули доволі знайомі голоси, які їх покликали. Це були Фред та Джордж.
— Ви не проти якщо ми в вас заберемо Кассі на одну дуже важливу тему?—  спитав молодший брат.
— Та.... ні, не проти. — здивовано відповів Гаррі.
— Тоді добре, Кассі, пішли це не займе в тебе багато часу. — продовжив Джордж та пішов разом з Кассі до Фреда.
— Чого хотіли? — спитала Кассі дивлячись то на Джордж то на Фреда.
— Насправді то не ми хотіли, — почав виправдовуватися Джордж. — а Фред.
— Що? — здивувалася Кассі.
— Ну я пішов. — сказав Джордж залишивши Кассі та Фреда сам на сам.
Між ними повисла тиша. Кожен хотів вибачитися, але ніхто не наважувався. Першим почав говорити Фред.
— Кассі, я дуже вибачаюся за те що сказав тобі в той вечір. — недбало сказав Фред.
— І ти мені пробач. — тихо сказала Кассі.
— Ну що мир?
— Мир. — відповіла Кассі та ніжно обняла Фреда.

***

Наступав останій місяць зими, а це означало що вже дуже скоро матч Ґрифіндору проти Слизарену. Вуд почав дуже часто тренувати команду. Нова Анжеліка захотіла спробувати себе в ролі ловця.
— Касс, ти ж не образишся якщо я спробую себе в ролі ловця?
— Та ні. — безтурботно відповіла Кассі. Касс знала що для Олівера вона дуже важлива.
— І так, — перед тренуванням почав казати Вуд. — я хочу щоб для вас це тренування було як матч. Тобто всі викладаємося на повну. Анжеліка, — звернувся він до Анжеліки. — ти тут новенька тому я подивлюся на твою гру. А тепервсі по мітлах.
Всі гравці сіли на свої мітли та зринули в небо. Кассі на своїй "Вогнеблискавці" спершу ловила снич, а потім його відпускала. Він кожний раз щезав з подя зору, але не надовго, бо Кассі тут же його ловила.

***

До матча залишалося кілька днів. Це було останнє тренування Ґрифіндорської команди. Тренування пройшло просто казково і всі члени команди хотіли вже йти до 3вл, але Олівер всіх затримав. Він попросив щоб Кассі та Анжеліка вийшли вперед, що вони й зробили.
— За весь час наших тренувань я вемь час вибирав між тобою, Кассі, та тобою, Анжеліка. І, Кассі, як би цьому матчі ти не брала участі ти б не образилася?