Світ чудес та магії

Частина 26

- Нехай іде в Азкабан, - повторила Касс. - Він заслужив його, як ніхто...

Петіґру й далі сопів у неї за спиною.

- Добре, - погодився Ремус. - Кассі, відійди. Кассі завагалася.

- Я лише хочу його зв'язати, - пояснив Ремус. - Нічого більше, присягаюся.

Кассі відступила убік. З чарівної палички Реруса вилетіли тоненькі мотузки і за мить Петіґру вже звивався на підлозі, міцно обмотаний і з кляпом у роті.

- Та якщо ти спробуєш перевтілитися, Пітере, - загарчав Блек, цілячись чарівною паличкою на Петіґру, - тоді ми тебе таки вб'ємо. Ти згодна, Кассі?

Кассі глянула на жалюгідну постать на підлозі і кивнула так, щоб Петіґру це побачив.

- Гаразд, - Люпин раптом перейшов на діловий тон, - я не вмію зрощувати кістки настільки добре, як мадам Помфрі, тож краще, мабуть, накласти шину й відвести тебе, Роне, до шкільної лікарні.

Він підійшов до Рона, торкнув зламану ногу чарівною паличкою і стиха промовив «Ферула». Ногу зараз же обмотали бинти, що міцно прив'язали її до шини. Люпин допоміг йому встати. Рон обережно сперся на зламану ногу і навіть не скривився.

- Набагато краще, - зрадів він. - Дякую.

- А що буде з професором Снейпом? - ледь чутно питала Герміона, дивлячись на розпластану постать.

- Нічого серйозного, - заспокоїв її Люпин, нахиляючись над Снейпом і міряючи йому пульс. - Просто ви трохи... перестаралися. Ще й досі непритомний. Е-е... Краще, мабуть, не приводити його до тями, поки не доберемося до замку. А доправити його туди можна ось так...

Він прошепотів: «Мобілікорпус».

Здалося, мовби хтось потягнув за невидимі мотузки, прив'язані до Снейпових рук, шиї та колін. Його тіло опинилося у вертикальній позиції, а голова метлялася, як у чудернацької ляльки. Снейп завис над землею, а його ноги гойдалися в повітрі. Люпин підняв з підлоги плаща-невидимку і надійно запхнув його в кишеню.

- Двом з нас доведеться прикуватися до оцього, - сказав Блек, тицьнувши Петіґру черевиком. - Так буде надійніше.

- Я так і зроблю, - погодився Люпин.

- Я теж, - люто мовив Драко, шкутильгаючи до нього.

Блек просто з повітря вичаклував важкі наручники. Невдовзі Петіґру знову стояв на ногах - його ліва рука була прикута до правої руки Люпина, а права - до лівої Драко.