За крок

4.🪐

...так повертаючись з занять мені подзвонив Раян:

- Привіт можеш говорити.
- Привіт ну так.
- Через тиждень в мого тата ювілей так що нам потрібно вибрати тобі наряд коли тобі буде зручно.
- Ну давай після вечірки в Гаррі.
- Добре - лютим голосом сказав він - а ти як ? що нового цікавого?
- Та я спішусь до дому тому , що допомагаю Гаррі з вечіркою.
- Чому ти маєш йому допомагати? - обурено говорив він.
- Ну я зараз зяната давай пізніше . Папа.
- Ну як завжди .Папа гарного вечора.

Як я мала завершити цю розмову .
Забігши в дім я переодягнулась і вже не мала часу ,закривши дім мене вже чекав Гаррі:

- Привіт красуне ну що поїхали.
-Привіт давай)

Ми приїхали великий ТЦ та почали закуплятись нам було дуже весело ми приміряли чудові панами та думали що буде краще , катались на візках та робили кумедне обличчя . Ми пішли на касу він оплатив покупки та заніс все до машини . Ми приїхали до мого дому :

-Мері щоб я без тебе робив я дуже тобі вдячний завтра я роздам всім листівки ВЕЛИКЕ ТОБІ ДЯКУЮ)
І він просто обнявши мене і почав нюхати мене я пішла.

Я була така щаслива і така втомлена.

Наступний день пройшов спокійно.

За день до вечірки я пішла вибрати собі красивий образ ну це було важко серед тисячі красивої білизни і тут я нашла о цей самий купальник він був чорні високі трусики та обємний топ лівчик з ,білими нитками у квітів та ще я купила накидку білу.

Прийшовши до дому мені зателефонував Раян:

-Привіт занята.
-Привіт та вже ні.
- О це прекрасно я зараз буду у тебе .

Він кинув телефону розмову я навіть невстигла заперечити.
Він приїхав я недуже хотіла з ним розмовляти але я б просто подалась в його ніжні руки та обняла його.

Він постукав в двері і я зрозуміла що це він . Я була одягнута в спортивному одязі із мокрою головою пішла відкривати двері:

-Це до чаю. Пустиш?
- Шоколадний наш любимий ти ще пам'ятаєш звичайно проходь)- я була рада що він приїхав.
- Ти що як я міг забути ти ж найкраще що в мене було в житті.
- Що будеш пити?
- Тебе...давай чай!
- Ну як твоє життя?- різко перевила тему.
- Та недуже все складно тяжко без тебе.

Він таким поглядом дивився на мене і я немогла нічого вдіяти.

- Мері можна делікатне питання.?
-Одне?
-Побачимо.
-Ну давай!
- Ти з Гаррі разом?

Я просто почала сміятись.

- З чого ти це взяв?
-Про це всі говорять.
- Ну ні.

Ми почали їсти торт :

-Мері тут...

Він витер з лиця шоколадний крем і поцілував мене. Це був самий найочікуваніший поцілунок такий ніжний і спонтанний. Я відповіла взаємністю, а потім ухилилась .

- А де твоя мама?
- У нею дуже багато роботи і вона рідко з'являється .
- Зрозумів.
- Хтось приїхав?- запитала я.
-Так і неповіриш твоя мама

Я була здивована вона була тут три тижні тому тут Раян і я недуже хотіла щоб мама його бачила.

-Привіт чому ти не попиредила що приїдеш? Ти як?
-Привіт я дуже втомлена о в нас гості?
- Доброго вечора місісс Ребеко!
- Раян яка чудова зустріч)- обняла його.
- Я піду вже дякую вам. - сказав Раян .
- Я тебе проведу.

- Твоя мама нікапельки незмінилась.- усміхнувся він.
-Ну так.
- Небуду вам заважати , і ти вже змерзла .
Він ніжно обняв і поцілував мене.
-Папа сонечко)
-Папа - я швидко зайшла в дім.

Я розуміла що зараз мама буде питатись чому Раян тут хоть вона і нездопитливи але все ж таки.

- Доню це був Раян я ж непомилилась твій колишній?
- Так.
- Я знала що ви будете разом молодець ну він дуже відповідальний хлопець .

Я навіть невстигла заперечити як мама мене обняла.

-А ти як як робота , здоров'я що нового розказуй?- я хотіла дізнатись як вона.
- Бізнес піднявся в гору , здоров'я все добре розширяю бізнес ти ж скоро підеш вчитися і треба мені ще одного керівника.
- Звичайно- мене засмутило одне що я їй незмогла сказати що в мене інакші плани але я нехотіла її розчаровувати вона бачила в мені сильного лідера і людину.
- Ох я ледве не забула зараз дещо принесу- вона пішла до машини .

-Почекай я відкрию двері. Це що те що я хотілааа. Мамо ти неперевершена -це ж був той фотоапарат той самий ( так і хто незнав я люблю фотографувати все навколо) я міцно обняла її - ти незабула!
- Як я могла забути про свою єдину донечку!

Я почала вфотографувати їх.

-ну все досить -посміхнулась вона - все гайда спати завтра важкий день.

Ми попрощались і пішли спати.
Подумки я думала що завтра та сама вечірка та сама.....