За крок

10.повернення з минулого

Прошлое не исправить. Но ты можешь стараться стать лучше

.....я була сама дома та мені хтось подзвонив в двері:

Я незнала хто це може бути Гаррі ні він в гості поїхав, Раян до бабусі , Кара занята. Підбігли до дверей та відкривши двері я незнала що робити стояла в ступорі я не знала що сказати з моїх очей почали текти сльози. Він так сильно помінявся :

- Ну що навіть не пустиш?
-Ітан чого ти нічого не сказав що приїдеш.
- Це мав бути сюрприз.
- Тобі вдалось- він міцно обійняв мене та гладив за волосся.
- Ітан ти так... помінявся- з того скромного та не примітного  хлопця виріз рішучий дуже симпатичний з широкими плечима, накачений, високий хлопець.

- Ну потрібно було трішки попрацювати над собою.
- Як ти доїхала може чай чи щось поїсти.
- Ні можна лиш чай доїхав добре . Я так заскучив за тобою ти мені як менша сестра.
- Тепер зрозуміло де ти пропадав.
- А ти як ? Як навчання?
- Все добре готуюсь до екзаменів. Ти тут надовго?
- Ну є трохи мені дали великий відпуск за ці всі роки.
- Вау це чудово ти будеш на моїх 18.
- Це все продумано.

Ми з ним довго сиділи та говорили про все вечері прийшла Кара :
- Привіт
-Привіт хто ти?  - сказала вона знала Ітана .
- Не впізнаєш?
-Ні.
- Ітан!
- Що не може бути як ти?
- Нічого як ти мене не впізнала?
- Значіть буду багатий.
Ми почали говорити та сиділи до самого ранку. Кара сиділа з нами не довго їй подзвонила мама.
Була 10 година:
- Так треба вже до дому йти до своїх - сказав він - я не надовго не сумуй.
- Добре я дуже рада що ти приїхав.- провівши його до дверей та пішла поспати..

Я проснулась від того що хтось був біля мене:

- Ти так солодко спала - сказав Ітан.
- Ой це вже п'ята нічого собі.
- Треба вставати!
- Давай тебе там да чекає.
- Хмм яка?
- Гайда вставай!- я швидко спустилась аромат був по цілому дому.
- Піца як я могла забути їжа дитинства. - ми сіли їсти як тут дзвенять в двері.
- Їж я відкрию - сказав Ітан.

- О привіт ти хто?
- Де Мері?- це був Раян
- Їсть.- він взяв і вдарив Ітана.
- Що там?- я почула дивний звук.
- Привіт Мері з тобою все добре?
- Так , а де Ітан?
-Він хто?
- Друг дитинства.
- Що ти з ним зробив ?
- Все добре - сказав Ітан.- гарного маєш хлопця.
- Давай допоможу - Це був Раян.

Я як завжди невстигла нічого сказати . Вони найшли спільну мову і довго говорили я пішла в душ .

Pov Раян
Потрібно мені більше дізнатися про нього щоб я знав які в нього плани на Мері бо вона мені дуже дорога й я не хотів б її так кудись відпускати:

- Нам треба кудись разом поїхати? - сказав я.
- Можна в ліс з палатками давно такого не було.
- Треба запитати Мері вона може взяти для тебе якусь подругу..
- Ну можна - ми почали сміятися , але в нього були якісь інші плани.
-Ти ж будеш в Мері на день народженню.
- Звичайно я ж для цього й приїхав вона моя подруга дитинства , а тут така дата! Хочу зробити для неї цей день не забутнім.
- Ну я цього дуже хочу треба буде все продумати.
- Так

Pov Мері

Вийши з душу я висушила волосся та переодягнулась в спортивний костюм. Я не знаю що робити тому що тут був Раян який мені подобався і Ітан друг дитинства який поміняв себе з ніг на голову зійшовши в зал мені почали задавати запитання:
- В нас є пропозиція? - заінтригував мене Раян .
- Мені вже інтересно.
- Ми тут подумали чом би нам не відпочити та поїхати в ліс на шашлики в палатках?
- Чудова ідея.
- Ти можеш когось взяти з собою.
- Кару точно , а можна ще Поппі з хлопцем і Гаррі з дівчиною.
- Може без Гаррі - запитав Раян.
- Ні це буде не гарно.
- Добре коли збираємось !? - запитав Ітан
- Давайте після завтра.- Раян схопив мене за талію.
- Ну я напевно піду потрібно виспатись . Надобраніч.- Ітан взяв і обняв мене.

Ми лишились з Раяном вдвох:

- Ти сьогодні сама?
- Так.
- Може я лишись буду спати на дивані. Будь ласка.
- Ну не знаю.
- Значіть можна.
- Так треба скласти список що взяти.
- Я все беру на себе.
- Але зараз напишемо список.- він поцілував мене в лоб.

Ми пішли спати мені самій було дуже скучно.
З боку мого ліжка був диван та я йому постелила там.
Ми довго не спали дивились один на одного.

- Ти змерзла?
- Трошки.
- Давай я ляжу біля тебе?
- Ні не треба- я ніколи не допускала нікого близько до себе.
- Я тебе ні за що не скривджу.- я обернулась і він міцно обняв мене так ми й заснули...