За крок

14. Без гіркого не відчуєш солодкого...

Ці всі дні я провела з Раяном, та Карою час від часу. Скоро екзамини так що треба готуватись . Дні пролетіли швидко і в нас з мамою зайшла мова про навчання:

- Доню тобі не треба цих екзаменів все що потрібно я тебе наувчу. - я подумки подумала що не хочу сперечатись і піду на те що вона скаже.
- Ну ні я хочу вивчитись.
- Тобі того не потрібно від завтра ти будеш зі мною день у день на роботі зі мною я навчу тебе всього що сама знаю.
- Дякую дуже - я подумала що це теж не поганий варіант , так що можна спробувати вдруг мені сподобається)

День підходив до кінця до мене під'їхав Раян я спустилась в його машину поцілувавши його ми почали розмову.

- Що з тобою чого ти така вяла!?
- Та я передумала я буду працювати в мами.
- Це все через маму.
- Ні вона просто права.
- Ясно.
- А ти все ж таки поїдь і вчись.
- Ні я так само візьмусь допомагати батькові.
- Ні ти маєш зробити те про що ти мріяв!
- Все закрили тему.
- Ні ми її не закрили- він зупинив мене поцілунком. - ні це ж не правильно.
- Просто перестань про все думати.
Він ніжно схватив мене за талію з словами
- Ти будеш моя . Він довго та пристрасно цілував мене.- Їдем в кафе.
- Давай- цілу дорогу він тримав мене за ногу .

Pov Раян

Вона солодко спала в моїй машині і я ще декілька хвилин милувався нею . Стоп це що ті сережки які я їй подарував їй коли ми перший раз почали зустрічатися. Все я взяв Мері акуратно на руки та відніс в її ліжко . Її мама покликала мене:

- Раян я маю з тобою поговорити.
- Добре.
- Ти знаєш я людина про яку багато хто знає в мене є вороги , конкуренти і сьогодні на мене зробили замах і я замовила собі охорону , я не можу сказати це Мері , але ти для неї став дуже дорогим і в разі чого....
- Ні все буде добре ви чуєте!?
- В разі чого коли мене не має дома будь з нею.
- Звичайно. Можливо найняти охорону на дім в мого батька є зв'язки .
- Ні мені нічого не потрібно , але ти розумієш чого я хочу щоб вона була власницею після мене в мене більше нікого не має крім неї , я хочу бути впевнена що в тебе на неї добрі плани.
- Я вас зрозумів я буду з нею до кінця.
- Дякую тобі , але Мері не має знати про нашу розмову.
- Дякую вам добре.

Я навіть не знав що сказати , обняв її та пішов якимось чином вона мені довірилась і я подумав що вона мені як мама.

Завів машину та поїхав до дому. Я цілу дорогу думав що мені робити? Все я вирішив я зранку їй запропоную.....

Pov Мері

Сонце засвітило мені в обличчя я прокинулась це було дуже рано . Я не зрозуміла що вчора було потім згадала що я заснула в його машині .

- Привіт мам!- я поцілувала та пішла вмиватися та одягнутись.
- Привіт сьогодні ми в діловому стилі- посміхнувся вона.

Я одягнулась в чорний штани та білу сорочку. Ми сіли в машину.
- Так слухай це тобі - вона дала мені електрошокер.
- Навіщо.
- Без лишніх питань, вбитись ти вмієш та сьогодні я тебе наувчу всьо що сама знаю
- За один день?
- Так.- ми швидко доїхали до того місця де стояв велика багатоповерхівка.

- Так це наш офіс він складається з 5 поверхів на першому в нас офісі в нас робота над проектом.....- вона довго розказувала що і де..
- А в тебе не має правої руки?
- Ні в цьому житті треба довіряти самому собі і не вірити нікому.
- Зрозуміло.

Ми довго ходили вона показувала все як треба робити швидко показала всі документи . Це було важко ну мені сподобалось.
- Ідем швидко перекусимо - це була вже 5 година і ми нічого не їли.
- Ти так завжди їси?
- Неважливо- я з нею не спорила ,вона дуже різна на роботі та вдома

Цілий день в нас пройшов в офісі.
- Сьогодні я розказала тобі все про офіс завтра нас чекають зустрічі та одягнись в білу кофту з велюром та мереживом та якісь зручні штани
- Добре - на годині була 1 0 .

Я подумала що подзвоню Раянові того що , він сказав що не буде мені мішати коли будеш вільна подзвониш:
- Привіт Раян.
- Привіт сонечко ти як?
- Я добре , а ти?
- Хочу до тебе , мені треба тобі щось важливе сказати!
- Ну приїжай. Я чекаю

Pov Раян
Я швидко одягнувся більш парадно. Поїхав до неї вона була в альтанці на задньому дворі я пішов до неї:

- Я маю тобі дещо запропонува.
- Інтересно.
- Давай будемо жити разом- вона поглянула на мене таким поглядом ніжним і водночас стривожиним.

Pov Мері

Що жити разом від коли він став таким рішучим ? Може відповісти ні.....